Page 121 - 4685
P. 121
фактор (компонент), визначається певним набором і складом уніфікованих
параметрів; специфічна форма взаємозв’язку і взаємодії компонентів-факторів,
що утворює цілісність, виступає як внутрішня організаційна структура – засіб
досягнення поставлених цілей; підприємству (організації) об'єктивно
притаманний процес управління, як антипод дезорганізації, що дозволяє
збалансовувати і стабілізувати СЕС, зберігати її якісну визначеність,
підтримувати динамічну рівновагу в середовищі, забезпечувати її
вдосконалення і розвиток для досягнення можливо більшого ефекту при
задоволенні суспільних потреб.
Кожне підприємство (організація) як СЕС представляє сукупність
процесів (основних і допоміжних); кругообіг фондів (основних і оборотних);
ресурсів і запасів, а також набором факторів, які можуть бути описані
показниками і параметрами, в певному нормативно-правовому полі задля
реалізації суспільно цінної місії. Під фактором ми розуміємо явище процесу
суспільного виробництва, компонент виробничого процесу, якому властиві
певна сукупність, склад загальних, основних властивостей і рис, достатніх для
віднесення даних компонентів до визначеного класу цілісних явищ, речей. Крім
того, фактор – це причина того чи іншого показника, що вимірюється як змінна
величина, і яка приймає певне значення в певний момент часу.
Технологія представляє сукупність і засоби поєднання в просторі і часі
процесів праці, засобів і предметів праці для створення продуктів праці.
Технологічний процес – закон, що встановлює послідовність дій по зміні
предмета праці у виробничому процесі як сукупність усіх дій людей і знарядь
виробництва, обумовлений свідомою метою процесу праці, що визначається
способом і характером дій працівників (персоналу), якому він повинен
підпорядкувати власну волю.
Під виробничим процесом ми розуміємо єдність процесу праці і процесу
утворення вартості, тобто корисна праця для задоволення суспільних потреб
конкурентоспроможними товарами і послугами, при оптимальному
використанні факторів-компонентів, як умова його здійснення з однієї сторони, і
процес праці, що розглядається виключно з кількісного аспекту суспільно-
необхідних витрат уречевленої і живої праці і тривалості періоду, на протязі
якого продуктивно використовується робоча сила.
Ф. Котлер зауважує: «Кожна нова технологія – це сила для творчого
руйнування. Вашу компанію поховає скоріше нова технологія, а не конкуренти.
Вашу карету зупинить не карета з конем, який кращий, а відсутність коня...
Нова технологія може змінити соціальні відносини і стиль життя... Будемо
сподіватися, що нові технології більшою мірою збільшать продуктивність, а
не витрати. У будь-якому випадку відмова від нових технологій робить
організацію застарілою. І це буде дорога застаріла організація».
Зауважимо, що сучасними інноваційними технологіями визнані: нано-,
біо-, інфо- і когнітивні технології (технології свідомості).
117