Page 115 - 4685

Формулювання цілей та обмежень є важливим завданням менеджменту і
характеристикою компетентності керівників. При цьому звертають на себе
увагу загальні вимоги до цілей і вимоги щодо їх деталізації. До загальних
вимог слід віднести: кількісний вимір; реальність; сумісність; ієрархічність;
гнучкість.
Коли встановлюється не одна (моноціль), а група (система) цілей, виникає
проблема їх взаємодії, і формуються взаємонезалежні відносини
(горизонтальні зв’язки) та інструментальні відносини (вертикальні
зв’язки).
Горизонтальні зв'язки характеризуються наступним чином: ідентичність
(рівність) – реалізація однієї мети у таких же розмірах приводить до реалізації
іншої мети; комплементарність (гармонія) – виконання однієї мети сприяє
здійсненню іншої мети; індиферентність (нейтралітет) – виконання однієї мети
не впливає на виконання іншої мети, оскільки зв'язків немає; конкуренція

(конфлікт) – виконання однієї мети пропорційно ускладнює виконання іншої
мети; антагонізм (протистояння) – виконання однієї мети робить абсолютно
неможливим виконання іншої.
У двох останніх випадках конфлікти між цілями вирішуються через:
домінування цілей, оцінку цілей за значимістю, злиття цілей, змішування
критеріїв (діалог) тощо.
Вертикальні зв’язки (субоптимальність, ієрархія цілей) вибудовується
так, щоб цілі нижніх рівнів сприяли здійсненню цілей вищих рівнів.
Основні нормативно-методичні документи для цільової підсистеми:
методичне забезпечення конкурентоспроможності товарів (послуг); маркетинг у
формуванні ринкової стратегії; цінова політика; управління якістю товару;
політика ресурсозбереження; методи нормування ресурсів; методика

прогнозування організаційно-технічного розвитку виробництва; методика
планування соціального розвитку колективу; охорона оточуючого середовища.

2) Забезпечувальна підсистема системи менеджменту
Для отримання запланованих результатів цільової підсистеми слід
визначити склад компонентів щодо її здійснення. Забезпечувальна підсистема
загалом включає такі види забезпечення: методичне; ресурсне; інформаційне;
юридично-правове; техніко-технологічне. Розглянемо їх детальніше.
Методичне забезпечення. Свідома діяльність людини характеризується
взаємопов’язаними параметрами: методологією та організацією. Методологія –
це логічна схема дій, побудована на інтуїції і здоровому глузді щодо визначення
і розуміння шляхів, засобів і можливостей досягнення свідомо визначених
цілей. Організація – це впорядкування дій у відповідності з їх особливостями,
складом і структурою. Обидва параметри тісно пов’язані, оскільки методологія
– це ідеологія діяльності, а організація – спосіб її впорядкування.
Методологія реалізується через концепцію управління і характеризується
наступними ознаками: наукові підходи, орієнтири, пріоритети, критерії,
альтернативи, електив (вибір), засоби, методи, обмеження. Методологія

111