Page 56 - 4620

вона може припускати недостатньо високі показники ефективності на деяких етапах її
реалізації. Інший підхід це ринковий, згідно з яким стратегія настільки ефективна,
наскільки вона дозволяє підприємству створювати конкурентні переваги та досягати
успіхів в конкурентній боротьбі на ринку, наскільки стратегія компанії відповідає
зовнішнім умовам (характеру та інтенсивності конкуренції, динаміці ринку, життєвому
циклу галузі) та внутрішньому потенціалу компанії (конкурентному статусу компанії,
стадії життєвого циклу компанії і т.п.).
Оцінка ефективності стратегічної діяльності підприємства визначається на основі
двох складових: зовнішня ефективність та внутрішня ефективність. Внутрішня
ефективність оцінюється з точки зору раціонального використання внутрішніх
можливостей підприємства в перетворенні ресурсів на результат і має ґрунтуватися на
узагальненій оцінці ефективності за окремими елементами що складають цілісну
систему управління підприємством.
Система показників для оцінки внутрішньої ефективності діючої стратегії:
-ступінь досягнення цілей підприємства;
-рентабельність ресурсного потенціалу;
-прибутковість підприємства;
-фінансова стійкість та платоспроможність;
-відповідність прийнятному рівню ризику;
-забезпечення ключових факторів успіху;
-темп зростання обсягу продаж;
-ринкова частка підприємства;
-імідж підприємства.
Зовнішня ефективність відображає ступінь відповідності діяльності
підприємства вимогам середовища і включає наступні компоненти:
конкурентоспроможність підприємства та стратегічна стійкість підприємства
3. Впровадження стратегічних змін на підприємстві.
Стратегічні зміни на підприємстві – це зміни, викликані бурхливим розвитком
ринку, або зміною цільових орієнтирів підприємства. Стратегічні зміни стосуються всіх
аспектів діяльності підприємства. Відповідно до визначення стратегічних змін,
виділено їх типи та види. Зміни на підприємстві, обумовлені обраною стратегією або її
коригуванням в процесі реалізації, можуть бути як частковими, локальними, так і
радикальними.
Часткові стратегічні зміни передбачають окремі зміни в будь-яких сферах
діяльності підприємства. Наприклад, зміна пріоритетів, технології, структурні
перетворення здійснюються, як правило, у разі переорієнтації діяльності підприємства.
Локальні стратегічні зміни відбуваються лише у певній сфері діяльності
підприємства (перетворення бізнес-процесів, маркетингової політики). Локальні
стратегічні зміни здійснюються у випадку, коли підприємство виходить із новим
товаром на ринок, не змінюючи при цьому сфери своєї діяльності.
Радикальні стратегічні зміни на підприємстві, які обумовлені кардинальною
зміною умов функціонування або обраної стратегії, передбачають більш швидкі
фундаментальні зміни в системі управління, структурі підприємства та бізнес-процесах.
При стратегічному управлінні розглядаються переважно стратегічні зміни, які
обумовлені реалізацією стратегії. Ці зміни здійснюються у сфері організаційної
культури, фінансування, ресурсного забезпечення тощо і, на відміну від змін,
зумовлених кардинальними змінами зовнішніх умов підприємства, відбуваються
протягом усього періоду реалізації стратегії.
Кардинальні зміни зовнішніх умов господарювання підприємства обумовлюють
стратегічні зміни характеру та рівня ділової активності, організаційно-правової форми,

54