Page 36 - 4605

Глибина класифікації у кожній гілці ієрархічної структури може відрізнятися.
Ієрархічний метод класифікації найкращим чином пристосований для ручної
обробки інформації. Недоліком ієрархічного метода класифікації є жорсткість
структури, у якій зафіксовані усі ознаки та їх послідовність, оскільки зміна хоча б
однієї ознаки приводить до необхідності перерозподіляти класифікаційні угрупування.
Фасетний метод класифікації управлінської інформації передбачає, що
початкова множина інформаційних одиниць може незалежно поділяться на
класифікаційні угрупування, щоразу з використанням однієї конкретної ознаки з
можливих ознак [6].
Кодування – це засіб для позначення результатів класифікації. Кодування
означає створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об'єкту
класифікації. Код – знак чи сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного
угрупування і об'єкта класифікації. Код може включати цифри, чи букви, або бути
буквено-цифровим. Алфавіт (чи азбука) коду – система знаків, які використовуються
для створення коду [6].
Кодування пов'язане з класифікацією. Матеріальним вираженням класифікації і
кодування є класифікатор. Класифікатор – офіційний документ, що представляє собою
систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань чи об'єктів
класифікації [6].
Класифікатори управлінської інформації можуть мати локальне чи системне
призначення. Класифікатор локального призначення містить інформацію, достатню для
функціонування системи управління тільки окремої організації. Системно призначений
класифікатор містить повну інформацію, яка використовується в органах управління
конкретної галузі господарства, у країні, чи на міждержавному рівні.
Категорія класифікатора – це його ознака, яка вказує на сферу його призначення
– галузевий, загальнодержавний, міждержавний та ін.
Використання кодів дозволяє значно скоротити процеси автоматизованої
обробки інформації в ІСМ.
Система кодування – сукупність методів і правил позначення об'єктів заданої
множини [6].
Методи кодування пов'язані з методами класифікації.
Найбільш простим і розповсюдженим методом кодування є порядкова система
кодування, де код визначається поточним номером об'єкта класифікації. Порядковий
метод кодування використовується для кодування об'єктів з однією постійною ознакою.
Серійно-порядкова система кодування полягає в наступному: початкова
множина об'єктів поділяється на декілька частин (за деякою ознакою). Для кодування
об'єктів кожної частини призначається серія номерів (кодів). Об'єкти кодуються
порядковим номером у межах виділених для них серій. Цей метод використовується
для кодування об'єктів, які мають дві ознаки [6].
Метод послідовного кодування на основі ієрархічної класифікації
використовується для кодування об'єктів за сукупністю ознак. У кожній гілці
ієрархічної класифікації використовується своя сукупність ознак у певній
послідовності. Тому код, який позначає наступний рівень залежить від коду
попереднього рівня.
Послідовне кодування передбачає, що код нового угрупування наступного рівня
створюється шляхом додавання до коду попереднього рівня ще одного розряду (чи
групи розрядів). Код, отриманий шляхом послідовного кодування, має високу
інформативність для сприйняття людиною. Але цей код сам по собі громіздкий і має
складну структуру. Цей метод широко використовується при розробці
загальнодержавних класифікаторів [6].

36