Page 40 - 4605

системи знань в документально-інформаційних системах та передачі її в
структурованому й формалізованому вигляді. Основна увага розробників
концентрується на проблемах визначення об'єктів архівно-археографічного аналізу та
автоматизації (одиниці каталогізації для НАІС); розробки взаємопов'язаних
уніфікованих методик опису архівних документів, справ, колекцій, фондів; підготовки
галузевих дескриптивних стандартів; створення науково-довідкового апарату
автоматизованої системи, що передбачає лінгвістичний супровід, розробку архівної
термінології, єдиних класифікаційних систем документної інформації тощо. Для
розробки цих проблем створено робочу групу вчених та архівістів [15].
Другий напрям стосується інформаційно-технологічних проблем, пов'язаних з
реальним створенням і функціонуванням автоматизованої системи, вирішенням кола
специфічних для неї завдань щодо організації та використання даних в контексті
платформи НАІС, підготовки технічного завдання і технічного проекту, технологічної
підтримки та розвитку системи. До кола цих проблем належить аналіз сучасних
інформаційних комунікацій та створення комп'ютерного інформаційно-технологічного
комплексу, що мав би забезпечити ефективний доступ до матеріалів архівної та
рукописної україніки [15].
Інформатизація архівної справи та актуалізація документних ресурсів України
дає змогу на якісно новому рівні вирішити питання науково-інформаційного
забезпечення функціонування держави, привести його у відповідність до міжнародних
норм і цим самим сприяти входженню України у світове товариство та міжнародний
інформаційний простір. На сьогодні став реальністю перехід від автоматизованої
інформаційно-пошукової системи до інформаційних систем з інтелектуалізованими
можливостями завдяки насиченню ринку потужною комп’ютерною технікою та
новітнім програмним забезпеченням. Отже, технологічні аспекти автоматизації
документних потоків вийшли на рівень надзвичайних можливостей. У цих умовах
виникає необхідність створення цілісної концепції архівної справи в Україні. Разом із
тим увага до цієї проблеми з боку керівних державних органів поки не досягла
належного рівня: архівна справа залишається поза межами пріоритетних науково-
технічних напрямів, а питання інформатизації суспільства обмежуються виключно
технологічними питаннями створення комп’ютерних систем і мереж. За межами
проблеми залишаються питання автоматизації архівних функцій, в тому числі питання
формування масивів даних і доступу до інформації. Створення національної архівної
інформаційної мережі із залученням сучасних комп’ютерних технологій уможливить
забезпечення інформатизації архівної справи [18].
Під інформатизацією архівної справи розуміємо комплексну систему
організаційних, науково-методичних і технологічних заходів, які забезпечують
створення єдиних методологічних і методичних основ функціонування архівної справи
на базі взаємопов’язаних інформаційних технологій, формування національних
архівних інформаційних ресурсів, створення мережі локальних і централізованих БД і
національної інформаційної системи архівів, що дають змогу виконати поставлені
перед ними завдання [18].
Головними завданнями інформатизації в архівній справі є:
- оптимізація традиційних технологій архівної справи: експертизи,
комплектування, опису та обліку фондів, каталогізації;
- удосконалення системи управління архівною справою: підвищення
ефективності матеріально-технічного, фінансового і кадрового забезпечення та
управління інформаційними ресурсами архівів;
- забезпечення широкого доступу до документної інформації завдяки створенню
системи електронних архівних довідників, взаємопов'язаних електронних каталогів,

40