Page 23 - 4592

процентів становить певна складова від загального підсумку.

Якщо ця відносна величина визначається у вигляді коефіцієнту,
вона називається часткою, а якщо у процентах — питомою
вагою. Сума відносних величин структури дорівнює 1 або 100%.
Відносна величина порівняння – це співвідношення

однойменних показників, які обчислено по різних сукупностях
або територіях за однаковий час.
Відносна величина інтенсивності визначається як

відношення двох різних показників і переважно характеризує
ступінь поширення чи розвитку явища у певному середовищі. Ця
відносна величина може мати одиниці виміру вихідних

показників.
Середня величина – це узагальнююча характеристика
однорідної сукупності за варіюючою ознакою, котра показує

типовий рівень цієї ознаки у одиниці сукупності. Ознака, за якою
визначається середня величина, називається осереднюваної
ознакою або осереднюваним показником.
При визначенні середньої величини необхідно

дотримуватись двох головних вимог: по-перше, сукупність
повинна бути якісно однорідною; по-друге, наявність достатньо
великої кількості одиниць у сукупності, тобто масовість даних.

Середні величини поділяються на загальні та групові.
Загальна середня величина характеризує сукупність в цілому, а
групова – окрему групу одиниць. У статистичному аналізі
використовують різні види середніх величин, які набувають одну

із двох форм – просту або зважену (середня арифметична,
середня гармонічна, середня геометрична, середня квадратична).
Використання кожного виду середньої величини визначається

характером вихідних даних (індивідуальні чи згруповані, прямі
чи обернені, абсолютні чи відносні), а також характером зв'язку
між індивідуальними значеннями та способом одержання обсягу

ознаки на основі індивідуальних значень (сума прямих значень,
сума обернених значень, сума квадратів, добуток).
Середня арифметична величина використовується у тому

випадку, коли обсяг ознаки одержують як суму прямих
індивідуальних значень. Середня арифметична величина має таку
загальну логічну формулу:

23