Page 18 - 4592

За допомогою групувань вирішують три завдання:

виділення соціально-економічних типів явищ та процесів;
вивчення складу та структури сукупності, структурних зрушень
та закономірностей розподілу; виявлення взаємозв`язку між
явищами або показниками, які їх характеризують. Кожному з

названих завдань відповідає окремий вид групування –
типологічне, структурне та аналітичне. Крім цього, групування
класифікуються за видом групувальної ознаки, а також залежно

від їхньої кількості та співвідношення.
За видом групувальної ознаки вони поділяються на
групування за:

– атрибутивною ознакою;
– дискретною кількісною ознакою;
– інтервальною кількісною ознакою;

– альтернативною ознакою.
За числом групувальних ознак та співвідношенням між
розрізняють групування: прості (групувальна ознака одна);
багатомірні (ознак дві та більше, їх вагомість однакова);

комбінаційні (ознак дві та більше, вони розглядаються у
комбінації, тобто за однією ознакою утворюють групи, а за
іншою – підгрупи); ієрархічні (ознак дві та більше, вони мають

стале ієрархічне співвідношення).
До основних методологічних питань групування належать:
– вибір групувальної ознаки;
– визначення числа груп;

– встановлення інтервалів групування.
Інтервал групування – це проміжок між двома значеннями
групувальної ознаки, в межах якого одиниці сукупності

відносяться до даної групи. Відповідно менше та більше число
мають назву нижньої та верхньої межі інтервалу, а різниця між
ними називається величиною інтервалу. Інтервал групування

називають закритим, якщо у ньому є нижня і верхня межа. У
тому випадку, коли одна з меж відсутня, інтервал є відкритим
зверху або знизу. Наприклад, групування робітників за рівнем

місячної заробітної плати (грн.): до 650, 650-800, 800-1000, понад
1000. Інтервали називаються рівними, якщо їх величина у всіх
групах однакова. У протилежному випадку утворюються нерівні

18