Page 22 - 4592

величина використовується у тому випадку, коли треба

охарактеризувати:
 у скільки разів одна ознака більша або менша за іншу;
 яку частину становить одна ознака відносно іншої;
 скільки одиниць однієї ознаки припадає на 1, 100, 1000,

10000, 100000 одиниць іншої ознаки.
Відносну величину завжди одержують шляхом ділення,
А
тому її можна подати у вигляді дробу ( ВВ  ). Показник, що
Б
знаходиться у чисельнику (А), називається порівнюваною
величиною, а той, що стоїть у знаменнику (Б) — базою
порівняння. Відповідно до обох величин використовуються різні

форми виразу відносних величин, що дозволяє одержати її у
зручному для сприйняття та інтерпретації вигляді –
коефіцієнтному, процентному (відсотковому), промільному,

продецімільному або просантимільному.
Залежно від сутності та методики розрахунку розрізняють
сім видів відносних величин: планового завдання або намірів,
виконання плану або реалізації намірів, динаміки, структури,

координації, порівняння та інтенсивності.
Відносна величина планового завдання або намірів показує,
у скільки разів або на скільки процентів очікуваний рівень

показника більший чи менший фактично досягнутого рівня. Цю
відносну величину одержують шляхом ділення планового або
очікуваного значення показника у наступному періоді до його
фактичного значення у попередньому періоді.

Відносна величина виконання плану або реалізації намірів
характеризує, у скільки разів або на скільки процентів фактичне
значення показника більше або менше запланованого або

очікуваного. Для одержання такої відносної величини необхідно
фактичне значення показника розділити на планове або очікуване
(за один період часу).

Відносна величина динаміки характеризує зміну показника
у часі і визначається як відношення значення у наступному
періоді до величини у попередньому періоді.

Відносна величина структури характеризує співвідношення
частини та цілого. Вона показує, яку частину або скільки

22