Page 32 - 4570
P. 32

31


            якщо існує елемент  M   E, що M   a для кожного a   A, то M називається
            верхньою границею множини A.
                  Якщо m та M належать до множини A, то m та M відповідно називаються
            мінімумом та максимумом множини A і позначаються символами:
                                       min A   або  min ;    max A  або  max .
                                                      a A                   a A
                  Верхня  та  нижня  границі  для  кожної  множини  існують  не  завжди  і  не
            завжди є єдині.

                  Якщо  існує  найбільша  нижня  границя  множини  А,  то  вона  називається
            інфімумом  і  позначається  inf  A,  а  якщо  існує  найменша  верхня  границя
            множини А, то вона називається супремумом і позначається sup A.

                  3. Визначення відношення еквівалентності

                  Означення  1.33.  Бінарне  відношення  R  на  множині  А  називається
            відношенням  еквівалентності,  якщо  воно  є  одночасно  рефлексивне,




            симетричне і транзитивне (позначається символами ∼ , ≡ або a = b(mod R).




                  Приклад 1.40. Рівність чисел та множин є відношенням еквівалентності.
                  Наприклад,  класифікація  об’єктів  деякої  множини  A  на  непересічні
            підмножини  елементів  A i,  де,  A        A ,  A    A    (i  =  k),  якщо  вони  мають
                                                           i
                                                                i
                                                                     k
                                                        i
            одинакові властивості, визначає відношення еквівалентності. В даному випадку
            елементи  однієї  підмножини  A i  володіють  однаковою  властивістю  та  є
            еквівалентні  до  елементів  тієї  ж  самої  підмножини  і  не  є  еквівалентні  до
            елементів  решти  підмножин  A k  (i  ≠  k),  до  того  ж  серед  підмножин  i  A  немає
            порожніх.  Здобуті  підмножини  A i  називаються  класами  еквівалентності
            множини А.
                  Приклад 1.41. Нехай A − множина студентів одного міста. Визначимо на
            множині  A відношення  R −  « x та y навчаються  в одному ВНЗ», де  x, y  A.
            Відношення R буде відношенням еквівалентності, якщо жоден студент міста не
            навчається  в  декількох  ВНЗ.  В  даному  випадку  класи  еквівалентності
            визначатимуть студенти одного ВНЗ.
                  Приклад 1.42. Відношення R:
                 R = {(1, 1), (2, 2), (3, 3), (4, 4), (5, 5), (1, 3), (1, 5), (3,1), (3, 5), (5,1), (5, 3)}
            Розбиває множину А на класи [1], [2], [3], [4], [5], [6], де:
                  [1] = {x | (x, 1)  R} = {x | xR1} = {1, 3, 5}.
                  Перевіримо:
                          1  [1], оскільки (1, 1)  R;
                          3  [1], оскільки (3, 1)  R;
                          5  [1], оскільки (5, 1)  R.
                  [2] = {x | (x, 2)  R} = {x | xR2} = {2};
                  [3] = {x | (x, 3)  R} = {x | xR3} = {1, 3, 5} ;
                  [4] = {x | (x, 4)  R} = {x | xR4} = {4};
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37