Page 27 - 4570
P. 27

26


                                                a b d                 a b c 
                                           f         ,      f   1       .
                                                b a c                b a d 
                  Означення 1.21. Якщо відношення водночас є функціональним та всюди
            визначеним на множині А, то воно називається відображенням множини А у
            множину B.
                  При  стрілочному  зображенні  відображення  f  з  кожної  точки  повинна
            виходити лише одна стрілка.
                  Приклад  1.34.  Довизначемо  відношення  f 1  із  попереднього  прикладу,
            поклавши a 4 f 1 b 3, тоді здобудемо функціональне відношення f 2:














                                                                                            ,
            яке вже є відображенням.
                  Нехай f є відображенням множини А на множину В. Переріз f (x) множини f
            по x  A є образом елемента x для функції f і позначається як у = f (x). Елемент х
                                                                                     -1
            називають аргументом, f (x) – значенням функції. Переріз f   (y) множини В по
            у  B є прообразом елемента у для функції f.
                  На  рисунках  1.8  та  1.9  графічно  зображені  образ  елемента  х  та
            відображення f , яке діє з множини А у множину В.















                             Рисунок 1.8 – Значення                 Рисунок 1.9 – Відображення f
                                або образ функції f                    множини А у множину В

                  Множина упорядкованих пар {(x, y) | x  A, y = f (x)} називається графіком
            відображення f.

                  2. Типи відображень

                  Означення  1.22.  Відображення  f  називається  сюр’єктивним,  або  просто
            сюр’єкцією, якщо область значень f збігається з усією множиною В або f (A) =
            B, тобто якщо кожний елемент з множини В є образом хоча б одного елемента з
            множини А. У цьому випадку f відображає А на В (рис. 1.10).
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32