Page 35 - 4570
P. 35

34


                  Теорема 1.3. Кожна нескінчена множина містить зліченну множину.
                  Теорема 1.4. Якщо Е − нескінчена множина, а A− скінчена, то |E  A| = |E|.
                  Теорема  1.5.  Всі  нескінчені  множини,  які  є  підмножинами  зліченної
            множини, є також зліченні.
                  Теорема  1.6.  Об’єднання  зліченого  числа  скінченних  або  зліченних
            множин є злічена множина.
                  Теорема  1.7.  Декартовий  добуток  двох  зліченних  множин  є  злічена
            множина.
                  Приклади 1.48:
                  1) множина цілих чисел – зліченна;
                  2) множина раціональних чисел p / q (p, q  N, q ≠ 0) є зліченна;
                  3) множина точок з раціональними координатами на евклідовій площині є
            зліченна.
                  Означення  1.39.  Потужність  множини  дійсних  чисел  проміжку  [0,1)
            називається потужністю континууму. Позначається через С або .
                  Приклад  1.49.  Множини  дійсних  чисел  проміжків  [0,1)  та  [0,  ∞)  є
            рівнопотужні,  оскільки  між  ними  можна  встановити  взаємно  однозначну
            відповідність.
                  Теорема 1.8. Множина P(N) (булеан множини N) − незліченна множина. Її
                                                                                                          
            потужність дорівнює потужності континууму С, тобто множина потужності 2
                                                                                                           0
            має потужність континууму.
                  Теорема  1.9.  Об’єднання  множини  потужності  континууму  та  зліченної
            множини має потужність континууму.
                  Теорема  1.10.  Добуток  скінченного  або  зліченного  числа  множин
            потужності континууму має потужність континууму:
                                                           
                                                             С.
                                                            0
                                                      
                                                        0
                  2. Бази даних і відношення
                  Нехай A 1, A 2, . . ., A n – множини. Підмножину декартового добутку A 1  A 2
              . . .  A n, називають n-арним відношенням на цих множинах. Самі множини
            A 1, A 2, . . ., A n називають доменами відношення, а n – його степенем.
                  Приклад 1.50. Нехай R – відношення, що складається з трійок (a, b, c). де

            а, b та с – цілі числа і а < b < с. Тоді (2, 7, 9)  R, але (2, 9, 5)  R. Степінь цього
            відношення дорівнює трьом. Усі три домени – множини цілих чисел.
                  Приклад  1.51.  Нехай  відношення  R  складається  з  п'ятимісних  кортежів
            <N, S, D, T в, T п>, які подають розклад авіаліній. Тут N – номер рейсу, S – пункт
            відправлення,  D  –  пункт  призначення,  Т в  –  час  вильоту,  Т п  –  час  прибуття.
            Зокрема, якщо рейс №17 вилітає зі Львова о 9:30 і прибуває до Києва об 11:10,
            то кортеж <17, Львів, Київ, 9:30, 11:10> належить відношенню R. Степінь цього
            відношення  дорівнює  п'яти,  а  його  домени  –  це,  відповідно,  множина  всіх
            номерів рейсів, дві множини міст, дві множини значень часу.
                  Час, потрібний для обробки інформації з базах даних, залежить від того, як
            цю  інформацію  нагромаджено.  Операції  додавання  та  вилучення  записів,  їх
            пошуку і комбінування виконуються у великих базах даних мільйони разів. У
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40