Page 49 - 4547
P. 49

T - температура поверхні тіла.
                        s
                     До границі теплообміну тверде тіло – рідина, внаслідок теплопровідності
               надходить тепло відповідно до закону Фур’є.

                                                        q         t      .
                                                                  n  
                                                                                            
               Якщо тепловіддача дуже велика, а притік тепла малий                           , температура
                                                                                            
               на  поверхні  тіла  наближається  до  температури  навколишнього  середовища,
               тобто умова теплообміну наближається до ізотермічного процесу.
                     Якщо  віддача  теплоти  в  навколишнє  середовище  незмінна,  а  приток
                                                                
               теплоти  до  поверхні  значний                0 ,  та  отримуємо  адіабатний  випадок
                                                                
                                                              
               теплообміну.


                     2.1.3 Теплопровідність за наявності внутрішніх джерел теплоти
                     Розглянемо  теплопровідність  симетричних  тіл  (пластини  і  циліндра),  в
               середині  яких  наявні  рівномірно  розподілені  джерела  теплоти  q               const ,а  на
                                                                                               v
               поверхні  відбувається  теплообмін  з  навколишнім  середовищем  постійної
               температури t        const .
                                p
                                                 Необмежена пластина
                     Для  цієї  задачі  диференційне  рівняння  теплопровідності  і  аналітичний
               вираз умов однозначності мають вигляд :

                                                  d t    q v    0                                          (2.3)
                                                    2
                                                  dx 2   

                                                    dt              dt 
                                                              0; 
                                                                            (t  t p )            (2.4)
                                                                                     c
                                                   dx  x    0     dx  x 















                                   Рисунок 2.1- Розподіл температури в пластині

               Після інтегрування (2.3) отримуємо
                                                  dt    q v  x C                                       (2.5)

                                                  dx             1
                                                       q v
                                                  t      x   C x C                                    (2.6)
                                                            2
                                                       2        1     2




                                                                                                             49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54