Page 46 - 4547

 Т Г   Т P .


При цьому cos  і краєвий кут тупий. Крапля не розділяється і змочує
0
поверхню твердого тіла. Повна незмочуваність характеризується   180 і
cos  1.
1.4.6 Дисоціація окисів

Реакції відновлення і окислення металів відіграють важливу роль у
технології зварювання металів. Вплив окислів на зварювальні процеси залежить
від споріднення металу до кисню. Про спорідненість металу до кисню можна
судити за величиною роботи яку необхідно затратити на руйнування окисла
цього металу.
Загальне рівняння дисоціації металічних окислів таке:

2M O  e 2M  e O 2 .

Рівняння константи рівноваги цієї реакції визначається із тієї дисоціації:

P 2 P 
K  Me O 2  f T
( ).
p
P MeO 2
У цьому рівнянні можна прийняти:

K  p P  O 2 f T
 .
Парціальний тиск кисню, за якого встановлюється рівновага реакції
називається пружністю дисоціації. Про зміни пружності дисоціації від
температури можна судити за допомогою із рівняння:

d lnP O 2   H .
dT RT 2

При дисоціації переважної більшості окислу H  0, тому пружність
дисоціації зростає при збільшенні температури.
d lnP  H
Рівняння O 2  дає можливість обчислити пружність дисоціації.
2
dT RT

2 
lnP   H dT .
O
RT 2
Для обчислення пружності дисоціації можна скористатись рівнянням:

 H T S   
lnP   .
2
O
RT
Стійкість окисів металів для температур можна визначити як за

термодинамічних потенціалів F і  G  , так за величиною пружності дисоціації.

Чим більше змінюються термодинамічні потенціали і чим менша пружність
дисоціації окисла, тим більша спорідненість до кисню має елемент.

46