Page 44 - 4547

Для того щоб молекула адсорбувалась, вона повинна ударитись об
поверхню і потрапити на вільне місце. Внаслідок того, що число ударів
пропорційне концентрації С у довкіллі, то і ймовірність їх потрапляння на
незаняте місце пропорційна цій конструкції, тобто швидкість адсорбції
 K C  ), тут:
(1  
1
K -постійна;
1
 -доля зайнятих місць на поверхні.
Молекула може десорбуватись, якщо її енергія буде достатньою, щоб
відірватись від поверхні. Число таких молекул пропорційне загальному числу
адсорбованих молекул і швидкість їх з поверхні  K   2 ,K  стала .
2
У момент рівноваги    . 
K C  (1  ) K   2 .
1
Розв’яжуючи це рівняння відносно  , отримаємо

b
  e ,

1 b
e
де b  K 1 .
e
K 2
Якщо позначити кількість речовини, яка адсорбується на частині поверхні
Г Г
 через Г, то на всій поверхні буде адсорбовано Г   , звідки   Г .


b 
Підставивши в   e замість  його значення отримуємо рівняння ізотерми

1 b
e
Ленгмюра.
Г b
Г   e .

1 b e 
З цього рівняння випливає, що при b  1 адсорбція досягає насичення
e

1
Г Г   . При b  Г Г b , тобто адсорбція описується рівнянням Генрі.

e
e

1.4.5 Умова змочування і незмочування рідин
При достатньому збільшенні молекул між ними виникають сили
зчеплення. Розрізняють між молекулярні сили когезії і адгезії . Когезією —
називаються сили притягання між однаковими молекулами. Під роботою когезії
розуміють роботу розриву однофазної системи, наприклад, стовпчика рідини з
поперечним перерізом 1 см на дві частини. При цьому утворюється нова
2
2
поверхня величиною 1 см , а зміна вільної поверхні буде дорівнювати 2 .
Величина енергії когезії рідин приблизно дорівнює теплоті випаровування, а
твердих тіл - сублімації.
Сила притягання між різнорідними молекулами, які перебувають в різних
фазах, називаються - адгезією. Робота адгезії характеризується роботою, яку
2
необхідно виконати для відокремлення двох фаз з площею контакту 1 см , при

44