Page 73 - 4495
P. 73

3. Операції, що ставлять у відповідність кожної  G -стрілці  f   G -
            об'єкт  domf  (початок стрілки  f ) і G -об'єкт cod                 f    (кінець  f ).

                  Той  факт,  що,  a       dom    f     а  b   cod  f   ,  зображується  так:  f :   a  b
                      f
            або  ba        .
                  4. Операцію, що ставить у відповідність кожній парі   g,                        f    G -

            стрілок  з  dom        g     cod  f     G -стрілку  g  -композицію  f   й                    з
                                                                        f
                                                                                                       g
             dom  d  f     dom f   і  cod   g  f   cod  f   ,  тобто,  g     : f  dom f    cod   g
            причому            виконується              закон          ассоціативності.             Нехай

                  f       g        h
             a     b     c d  – конфігурація G -об’єктів і G -стрілок.
                  5. Зіставлення кожному  G -об'єкту  b  G -стрілки  l :                 b    b, назива-
                                                                                       b
            ної одиничною (тотожною) стрілкою, так що виконано закон тотож-

            ності:  для  будь-яких  G -стрілок                     f : a    b  і  g :     b    c,  тоді
             h  g f   h  g  f .

                  Процес, за допомогою якого було введене поняття категорії, яв-
            ляє  собою  один  з  основних  методів  чистої  математики. Він  назива-
            ється абстракцією. Починається він з визнання того факту, що деяке

            явище повторюється, що існує ряд загальних рис, які є формальною
            аналогією в поведінці деяких різних сутностей. Потім ми переходимо
            властиво до процесу абстракції, де ці риси виділяються й представ-

            ляються ізольовано – аксіоматичний опис абстрактного поняття. Так
            ми одержали загальне визначення категорії.
                  Увівши деяке абстрактне поняття, розбудовують потім його зага-

            льну теорію й шукають його подальші ілюстрації, – приклади в наф-
            тогазовій галузі. Пошук таких прикладів або моделей є зворотним до
            абстракції.  Прогрес  у  розумінні  наступає,  з  одного  боку,  є  усвідом-

            ленням того, що деяка конкретна функціональна структура дає ілюст-
            рацію більш загального явища, а з іншого – з усвідомленням того, що
            кілька різних структур мають щось загальне.
                  Чим конкретніша абстракція, тобто чим більше умов ми задаємо,

            тем менше існує прикладів. У крайньому випадку можна описати за-
            гальну інформаційну модель з використанням як кількісних так якіс-
            них параметрів нафтогазової предметної області.

                  Отже  теорія  категорій  вивчає  об‘єкти  і  стрілки  (або  морфізми)
            між ними. Об‘єкти і стрілки можна розглядати як узагальнення мно-
            жин і функцій.
                  Для  заданої  категорії  K ,  позначимо  через  O   і  M   відповідні
                                                                                           K
                                                                                  K
            набори об’єктів та морфізмів (або стрілок) відповідно.




                                                           73
   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78