Page 71 - 4495
P. 71

множини  X  й функції включення підмножини  X  в Y  досить далекі, з
            теоретико-множинної точки зору вони збігаються, тобто являють со-
            бою ту саму множину упорядкованих пар.
                  Крім того, визначення функції у вигляді деякої підмножини впо-

            рядкованих пар створює уяву про функцію як про деякий фіксований
            статичний об'єкт. Це не заперечує «операційний» або перетворюваль-
            ний  аспект  даного  поняття.  Прийнято  говорити  про  «застосування»

            функції до деякого аргументу або про функцію, що діє на деякій об-
            ласті. При цьому створюється певне враження дії й навіть руху, що
            визначає  доцільність використання  поняття стрілок  як  синоніма  по-
            нять  «функція»,  «відображення»,  «перетворення».  У  цих  поняттях

            проглядається  явна  аналогія  з  фізичною  силою,  що  діє  на  об'єкт
             x dom     f ,  щоб  перемістити  його  куди-небудь або  замінити його  на

            інший об'єкт  y Im          f . Дійсно, геометричні перетворення (обертання,
            відбиття, розтягування і т.д.) є функціями, які практично буквально

            описують рух, а в прикладній математиці сили фактично моделюють-
            ся  функціями. Динамічні  якості  являють  собою істотну  частину  по-
            няття функції, використовуються в математиці, а визначення функції

            через  упорядковані  пари  не  відображає  цього.  Воно  є  формальною
            теоретико-множинною моделлю інтуїтивної ідеї функції – моделлю,
            яка охоплює лише один аспект цієї ідеї, а не всі її значення в цілому.
                  Категорію можна спочатку уявляти собі у вигляді деякого мате-

            матичного універсума, який задається специфікацією об'єктів певного
            роду й певного роду функцій між такими об'єктами. У теорії катего-
            рій, як ми вже відзначали раніше, замість слова “функція” використо-

            вують більш нейтральне слово “стрілка” (або “морфізм”). У таблиці 1
            представлені деякі категорії, зазначені їхні об'єкти й стрілки.
                  Кожен із цих прикладів, крім трьох перших, є об'єктами множин з
            визначеною додатковою структурою. Стрілками для них служать усі

            функції між множинами, які в кожному з розглянутих випадків задо-
            вольняють умовам, пов'язаним із цією структурою.
                  Усі приклади мають загальні властивості:

                  а)  з кожною стрілкою зв'язано два спеціальні об'єкти – її початок
            і кінець;

                  б)  операція  композиції, яка  застосовується  до  певних  пар                       f,g  
            стрілок даної категорії (коли область визначення   збігається з облас-
                                                                                 g
            тю значень  f ) і дає в результаті нову стрілку                 g f , що також належить

            даній категорії (композиція гомоморфізмів груп є гомоморфізм груп,




                                                           71
   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76