Page 70 - 4495
P. 70

поняття й позначення.
                  Вплив теорії категорій на сучасну математику важко переоціни-
            ти, однак уже немає повної впевненості, що й у майбутньому всі ма-
            тематичні об'єкти будуть розглядатися як математичні структури.

                  Без сумніву, основна мова теорії множин залишається важливим
            інструментом у тих випадках, коли треба розглядати сукупності об'-
            єктів. Але поняття самих об'єктів як множин втратило своє переважне

            значення в силу появи привабливої альтернативи – теорії категорій.
                  Розглянемо  особливості  використання  стрілки  замість  функції.
            Поняття  функції  (відображення)  у  вигляді  функціонального  відно-
            шення, визначено на підмножині декартового добутку  X  і  Y , тобто у

            вигляді  f        X, Y,  R , де  R     X   Y  – функціональне відношення між

             X  і  Y , таке, що для кожного  x             X  існує рівно один  y , що задо-
                                                                                            Y
            вольняє умові  X,        Y     R.

                  При цьому область визначення й область значень функції  f , за-
            даної як безліч упорядкованих пар задаються апріорно й визначають-
            ся як:

                               dom   f   x :  x,  y   f для     некоторого       y   X ,

                                Im   f  y :  x,  y   f для     некоторого    x     Y .
                  У загальному випадку  f :           X     Y  можна називати функцією з  X  в

            Y ,  де  dom     f   X ,  а  Im   f   Y .  Отже,  для  функції,  заданої  як  безліч

            упорядкованих  пар,  область  значень  функції  визначається  не  одно-
            значно.  Це  може  здатися  дрібницею,  але  ця  дрібниця  приводить  до
            деяких труднощів, що ставляться до дуже важливого поняття тотож-

            ної  функції.  Ця  функція  характеризується  правилом    xxf                    ,  тобто
            кожний елемент  x          dom   f  під впливом функції   xf          переходить у сам

            себе.  Кожна  безліч  X   має свою  власну  тотожну  функцію,  називану
            тотожною функцією безлічі  X  й позначувану  id , областю значень
                                                                                 X
            якої є дана безліч  X . Образ функції  id  збігається з  X . З теоретико-
                                                                  X
            множинної точки зору id             X     x, x :  x   X . Нехай тепер  X  – підмно-
            жина множини  Y , тобто  X  . Тоді правило    xxf                      задає функцію
                                                      Y
            з  X  в.  Y  Ця функція називається функцією включення підмножини
             X  в множини Y  і позначається через  X  . Уживаючи нове поняття
                                                                       Y
            функції включення підмножини  X  в множини  Y , ми підкреслюємо,
            що дана функція включає елементи множини  X  у сукупність елемен-
            тів  множини  Y .  Незважаючи  на  те,  що  поняття  тотожної  функції





                                                           70
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75