Page 69 - 4489

Рисунок 4.4 – Залежність періоду затримки самозаймання (1), швидкості
нарощування тиску (2) і питомої витрати палива в двигуні (3)
від цетанового числа палива

Найбільші ускладнення в роботі дизельних двигунів пов’язані з відкладами
на форсунках. Нагар, який утворюється на розпилювачах, сприяє погіршенню
якості розпилювання палива і скривленню факела. При погіршенні
розпилювання палива порушується сумішоутворення, відбувається неповне
згоряння, що веде до димлення дизеля і перевитрат палива. Через закоксування
сопел і зависання голок розпилювачів форсунок відбувається підтікання
палива, яке призводить до падіння потужності та економічності двигуна.
Нагароутворення в дизельних двигунах проходить нерівномірно в часі. У
перші години роботи двигуна цей процес відбувається інтенсивно (рис. 4.5),
потім дещо сповільнюється, досягаючи рівноважного стану (маса утвореного
нагару приблизно рівна масі нагару, який вигорів).
На здатність дизельного палива утворювати відклади впливають такі
характеристики як вміст асфальтосмолистих речовин, наявність ненасичених і
ароматичних вуглеводнів, вміст сірчаних сполук, а також фракційний склад і
густина. Із збільшенням вмісту смол у паливі підвищується здатність до
нагароутворення на деталях двигуна. Додавання до обезсмоленого палива
тільки 0,25 % смолистих речовин веде до утворення відкладів і зависання голок
розпилювачів форсунок.
Вміст смолистих речовин у дизельному паливі оцінюють за вмістом
фактичних смол. При збільшенні кількості смол у дизельних паливах їх
схильність до нагароутворення зростає. Тому однією з вимог до якості
дизельних палив є така, щоб вміст фактичних смол не перевищував 30...40
мг/100мл палива.
Для більш повної оцінки схильності дизельних палив до нагароутворення
використовують показники коксівності і зольності. Коксівність – це здатність
палива утворювати в умовах нагрівання без доступу повітря залишок у вигляді

68