Page 72 - 4489

1 – паливо без меркаптанів; 2 – паливо з 0,025 % меркаптанів

Рисунок 4.7 - Вплив вмісту меркаптанів у дизельному паливі на
спрацювання плунжерних пар паливної помпи

Відповідно до вимог стандарту вміст меркаптанової сірки в дизельних
паливах не повинен перевищувати 0,01 % мас., а сірководень повинен бути
відсутнім. Це перевіряється пробою на мідну пластинку. Палива з таким
вмістом меркаптанів не викликають значної корозії тари, трубопроводів і
деталей паливної апаратури.
Продукти згоряння дизельних палив, як і бензинів, містять оксиди сірки
SO 2 і SO 3. За високої температури ці сполуки кородують метали в газовій фазі,
а за низьких температур легко розчиняються в крапельках води, яка
конденсується з продуктів згоряння палива, з утворенням сірчистої або сірчаної
кислот. Основним об’єктом корозійного спрацювання продуктами згоряння
сірчаних сполук є циліндро-поршнева група.
Продукти згоряння сірчаних дизельних палив не тільки відкладаються в
камері згоряння, але й проникають через нещільності ЦПГ у картер і
викликають швидке погіршення якості оливи. Для боротьби з корозією деталей
двигуна в моторні оливи (іноді в палива) додають присадки. Додавання
протикорозійних присадок (інгібіторів корозії) до сірчаних дизельних палив не
набуло широкого практичного використання. Ефективність дії цих присадок
проявляється при їх додаванні в паливо з концентрацією не менше 0,1…0,3 %, а

інколи і до 1 %. Додавання присадок у такій кількості до дизельних палив
стикається з економічними і технічними труднощами.
Найбільш широке розповсюдження одержав спосіб боротьби з корозією
продуктів згоряння дизельних палив, який полягає в додаванні до моторних
олив лужних присадок. Вони нейтралізують корозійну дію кислотних сполук і
зменшують загальне спрацювання деталей двигуна.
Однією з важливих переваг дизельних палив порівняно з бензинами є
менша пожежна небезпечність. Це інколи є вирішальним фактором при виборі
типу двигуна для встановлення на тому чи іншому виді техніки. Пожежну

71