Page 30 - 4489
P. 30

рідкого  палива,  що  не  випарувалась,  стікає  через  замки  поршневих  кілець  у
               картер  з  оливою,  розріджує  її.  Через  це  змащувальні  властивості  оливи
               погіршуються,  а  спрацювання  деталей  двигуна  підвищується,  строк  служби
               оливи  скорочується  і  витрата  її  збільшується.  Спрацювання  ЦПГ,  яке
               характеризується падінням компресії у циліндрах двигуна на 20...25 %, веде до
               перевитрат  палива  на  10...12  %.  З  підвищенням  температур  t 90%    і  t к.к.
               збільшується  ймовірність утворення  лаків та нагарів.
                     За  температурою  90  %  википання  бензину  можна  визначити  зміну
               робочого спрацювання деталей двигуна у порівнянні з нормальним:
                                                                            2
                                                зм.=100 - 0,03(t 90% - 160) .                                 (3.11)
                     Таким чином, зниження температур перегонки t 90%   і t к.к. бензину поліпшує
               експлуатаційні  характеристики  автомобіля,  зменшує  витрату  палива  і
               токсичність  відхідних  газів.  Для  автомобільних  бензинів  літнього  виду
               t 90%   190 ºС, а t к.к. 215 ºС.
                     За величиною втрат при перегонці бензину роблять висновок про здатність
               його до випаровування при транспортуванні і зберіганні.
                     При  втраті  легких  фракцій  фракційний  склад  стає  більш  важким,
               погіршуються  пускові  властивості,  дещо  знижується  октанове  число.
               Практично  ці  погіршення  якості  спостерігаються  при  втратах  бензину,  які
               перевищують 2 %.
                     Наявність  легких  фракцій  у  бензині  характеризується  тиском  насичених
               парів, тиском, який утворюється парами, що перебувають у рівновазі з рідиною
               за даної температури і за визначеного співвідношення об’ємів рідкої та парової
               фаз  (14).  Чим  більше  легких  фракцій  у  бензині,  тим  вищий  тиск  насичених
               парів.
                     За  тиском  насичених  парів  бензину  роблять  висновки  щодо  здатності
               палива  до  утворення  парових  пробок  за  високих  температур  оточуючого
               повітря,  пускових  якостей  бензину  за  низьких  температур  повітря,
               можливостей втрати палива від випаровування легких фракцій при зберіганні,
               транспортуванні та заправці автомобілів.
                     За високих температур оточуючого повітря в паливопроводах збільшується
               кількість  парової  фази  і  відповідно  зменшується  кількість  рідкої  фази,
               збільшується  розмір  парових  бульбашок,  можливе  утворення  пробок.
               Коефіцієнт  наповнення  циліндрів  двигуна  знижується,  що  призводить  до
               падіння  потужності  і  перегрівання  двигуна,  погіршується  рівномірність
               наповнення циліндрів. Парові пробки утворюються в тому випадку, коли тиск
               насичених  парів  вищий  від  зовнішнього  тиску.  За  високого  тиску  насичених
               парів  палива  двигун  буде  працювати  з  перебоями,  може  не  завестися  або
               зупинитися,  виникають  великі  труднощі  при  повторному  пуску  гарячого
               двигуна,  роботі  на  холостому  ході.  Залежність  температури  повітря,  за  якої
               можливе  утворення  парових  пробок  у  паливопроводах  від  тиску  насичених
               парів бензину визначається таким рівнянням:
                                                     t п.п. = 123 - 0,751 p н,                              (3.11)
               де p н –   тиск насичених парів бензину, кПа.



                                                                  28
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35