Page 27 - 4489

Щоб полегшити пуск двигуна за низьких температур довкілля, зменшити
пускове спрацювання і втрати палива, треба використовувати різні пускові
підігрівачі. Якщо їх немає, користуються пусковими рідинами, наприклад
“Арктика”, до складу якої входять: диетиловий ефір (54...56 %), газовий бензин
(38...43 %), ізопропілнітрат (2...4 %), турбінна олива (1,5...2,5 %) і протизадирна
присадка.
В умовах експлуатації для економії бензину, полегшення пуску двигуна за
низьких температур повітря можливе додавання до бензину “газового” бензину
(газоліну), рідкої (бензинової) частини палив газових магістралей, а також
злитого з балонів із зрідженим газом (конденсату). Газові бензини, які
википають у межах температур 33...103 ºС, мають октанове число близько 89 за
д.м. За температур повітря від мінус 20 до мінус 30 ºС і нижче можливе
додавання газоліну або конденсату в кількості 10...20 %. При використанні
бензину, який має низькі температури початку кипіння і 10 % википання
можливе утворення в системі живлення двигуна, особливо в спеку, парових
пробок. У підкапотному просторі температура на 40...50 ºС вища від
температури повітря. Підвищення температури сприяє виникненню парових
пробок. Під час експлуатації автомобілів у гірській місцевості, в умовах
бездоріжжя, на малій швидкості можливість виникнення пробок збільшується.
При нагріванні бензину в системі живлення двигуна випаровуються
легкокиплячі вуглеводні не тільки з відкритої поверхні, але і в об’ємі палива, з
утворенням великої кількості парів. Об’єм парів у 150...200 разів більший від
об’єму бензину. Це призводить до зниження подачі насосом масової кількості
палива, надмірного збіднення горючої суміші, перебоїв у роботі двигуна,
падіння його потужності, а іноді - до зупинки двигуна.
Виявлено, що бензин сильно нагрівається в спекотний день під час
недовгочасної зупинки двигуна, що працював з підвищеним навантаженням.
При зупинці двигуна вентиляція підкапотного простору припиняється, бензин у
карбюраторі нагрівається за допомогою теплоти, яка випромінюється самим
двигуном. Приблизно за 10 хвилин після зупинки двигуна температура бензину
стає на 30...40 ºС вищою за температуру довкілля. Бензин у карбюраторі
починає ефективно випаровуватись, в його каналах з`являються парові
бульбашки, рівень палива у поплавковій камері знижується. За значеннями
температур початку кипіння (t п.к.) і википання 10 % (t 10%) бензину можна
визначити температуру повітря, за якої можлива зупинка двигуна через
утворення парових пробок:
t п.п. = 1,85t п.к.–4, (3.7)
t п.п. = t 10% +10. (3.8)
Утворення парових пробок спричиняє ускладнення щодо повторного пуску
двигуна під час короткочасних зупинок внаслідок нестачі бензину в
поплавковій камері та труднощів загоряння збідненої суміші. Для повторного
пуску двигуна слід охолодити карбюратор. У системах впорскування
(наприклад у системах з електронним керуванням) небезпека виникнення
парових пробок практично виключена, оскільки паливо подається до форсунок
спеціальним насосом, розміщеним не під капотом, а біля паливного баку. З бака

25