Page 213 - 4489
P. 213

Втрати  внаслідок  випаровування  залежать  від  фізико-хімічного  складу
               ПММ  і  температури  довкілля.  Найбільш  схильний  до  випаровування  бензин,
               менше  гас,  ще  менше  дизельне  паливо.  Випаровування  легких  фракцій  з
               бензину  спричиняє  погіршення  пускових  його  властивостей  і  динамічних
               характеристик автомобілів.
                     Значні  втрати  бензину  під  час  зберігання  зумовлені  малим  і  великим
               “диханням”  резервуарів,  що  відбуваються  внаслідок  коливання  температури
               навколишнього повітря. Ці втрати можна пояснити таким чином. У резервуарі
               над  поверхнею  палива  створюється  суміш палива з повітрям. При підвищенні
               температури  резервуара  (вдень)  суміш  розширюється  і  надлишок  її
               випаровується в атмосферу (через дихальний клапан). Охолодження резервуара
               (вночі)  зумовлює  зменшення  об’єму  пароповітряної  суміші  і  в  резервуар
               надходить  повітря.  Воно  змішується  з  парами  палива  і  при  наступному
               нагріванні  частина  суміші  знову  випаровується  в  атмосферу.  Цей  процес
               називається малим “диханням” резервуара. Експериментальні дані свідчать про
                                                                                        3
               те,  що  втрати  з  наземного  резервуара  місткістю  25  м   за  умови  зміни
               температури від 15 до 35 °С за добу становлять приблизно 2 кг бензину.
                     Процес  великого  “дихання”  полягає  в  тому,  що  заповнення  порожнього
               резервуара паливом супроводжується витісненням в атмосферу пароповітряної
               суміші,  яка  займала  його  простір.  Через  велике  “дихання”  при  зливі  кожної
               тонни бензину в резервуар втрачається 5…7 кг.
                     При  заповненні  цистерни  і  при  зливі  палива  в  резервуар  необхідно
               слідкувати,  щоб  зливний  (наливний)  шланг  був  занурений  у  паливо,  яке
               міститься  в  цистерні  або  резервуарі.  Якщо  ж  шланг  розміщено  над  рівнем
               палива, то утворюються краплі, які захоплюються повітрям, що витісняється з
               цистерни  (резервуара),  і  виносяться в атмосферу. У кожному кубічному метрі
               такого повітря міститься 2…3 кг бензину у вигляді його парів і дрібних крапель.
                     Для зменшення втрат палива внаслідок малого “дихання” необхідно, щоб

               об’єм  газового  простору  в  резервуарі  був  мінімальним,  тобто,  щоб  у  ньому
               постійно знаходилась по можливості більша кількість палива, оскільки за одне
               “дихання”  з  кожного  кубічного  метра  об’єму  газового  простору  втрачається
               приблизно  0,05  кг  бензину.  Втрати  палива  в  резервуарах,  заповнених
               наполовину, в 5…6 разів більші, ніж у повністю заповнених. Зменшення об’єму
               газового простору доцільне також для зменшення спалахоутворення. Зберігання
               палив з надлишковим тиском в резервуарі ( 0,05 МПа) також зменшує втрати
               внаслідок  малого  “дихання”.  Для  зменшення  втрат  палива  від  випаровування
               (для  бензину  приблизно  на  30  %)  при  наземному  зберіганні  резервуари
               фарбують у білий колір. Одночасно з цим зменшується швидкість окислення і
               смолоутворення,  яка  при  підвищенні  температури  зберігання  палива  на 10 °С
               зростає в 2,4…2,8 рази.
                     Цих  втрат  можна  повністю  уникнути  при  підземному  зберіганні  палива.
               Відомо,  що  на  глибинах  біля  3  м  температура  ґрунту  змінюється  незначно,  і
               наприклад,  при  коливанні  температури  навколишнього  повітря  в  межах  мінус






                                                                 208
   208   209   210   211   212   213   214   215   216   217   218