Page 166 - 4489

переміщення поверхонь, що труться; мінімально змінювати свої властивості при
роботі; не впливати на контактуючі з мастилом матеріали; не бути токсичними,
відповідати правилам техніки безпеки; мати широку сировинну базу і невелику
вартість.
Ефективність застосування мастил залежить не тільки від правильного
вибору його марки, а й від зразкової організації змащувального господарства.
За призначенням пластичні мастила поділяються на 4 групи, згідно з ГОСТ
23258-78:
- антифрикційні – для зниження тертя ковзання і спрацювання спряжених
деталей машин і механізмів;
- консерваційні (захисні) – для захисту металевих виробів від корозії при
зберіганні, транспортуванні і експлуатації;
- ущільнювальні – для герметизації зазорів між деталями, що труться;
полегшення складання та розбирання арматури і рухомих з’єднань;
- канатні – для запобігання спрацювання і корозії сталевих канатів сталевих

канатів. Використовуються для змащування сталевих канатів, тросів, органічних
сердечників канатів.
Більшість мастил (80 %) за асортиментом і за обсягом виробництва
відносяться до перших двох груп. У свою чергу антифрикційні мастила
поділяються на підгрупи: загального призначення для звичайних (до 70 °С) і
підвищених температур (до 110 °С); багатоцілеві (мінус 30…плюс 130 °С);
термостійкі ( 150 °С): морозостійкі ( мінус 40 °С); протизадирні і
протиспрацювальні (підшипники кочення при контактних напруженнях вище
2500 МПа і підшипники ковзання при питомих навантаженнях вище 150 МПа);
хімічно стійкі; галузеві (автомобільні, залізничні, індустріальні), спеціальні
мастила для припрацювання (дисульфід молібдену, графітні та інші пасти),

ущільнювальні мастила діляться на різьбові, арматурні, вакуумні.
Крім вказаної класифікації мастил за призначенням відома класифікація
мастила за складом мастильного матеріалу. За типом загусника мастила
поділяються на мильні і немильні. Мильні мастила – це такі, в яких як загусник
використовують солі вищих жирних (карбонових) кислот. Залежно від катіона
мила їх ще поділяють на літієві, кальцієві, алюмінієві, натрієві, барієві тощо; на
змішаних милах (наприклад, натрієво-кальцієві). Залежно від жирової сировини
мастила умовно поділяють на жирові (аніон мила – природні жири), синтетичні
(аніон мила – синтетичні жирні кислоти), технічні (аніон мила – стеаринова
кислота). Немильні мастила приготовлені на термостабільних неорганічних
загусниках (силікагель, бентонітові глини, азбест, графіт) називаються
мастилами на неорганічних загусниках; на термостабільних органічних
загусниках (полімери, пігменти, сажа) і називаються вуглеводневими
мастилами.
7.5.2 Експлуатаційні властивості пластичних мастил. Залежно від
конкретного вузла тертя, умов його роботи можна одержувати мастила із

заздалегідь заданими властивостями. Мастила необхідно підбирати залежно від

165