Page 169 - 4489

надходити до робочих поверхонь, інколи затруднює пуск і роботу вузла тертя.
Добре мастило не повинно суттєво змінювати свої механічні властивості як під
час деформації, так і під час наступного відпочинку. Механічна стабільність
мастил залежить від типу загусника, розмірів, форми і міцності зв’язку між
дисперсними частинками. На тиксотропні перетворення мастил впливають
склад і властивості дисперсного середовища, присутність ПАР, наповнювачів і
присадок.
Оцінка механічної стабільності мастил основана на їх руйнуванні в
ротаційному приладі – тиксометрі (за стандартних умов) – і визначенні зміни їх
механічних властивостей у процесі руйнування або безпосередньо після його
закінчення. Механічну стабільність оцінюють за спеціальними коефіцієнтами,
які розраховують за зміною межі міцності мастила на розрив: Кр – індекс
руйнування, Кв - індекс тиксотропного відновлення.
Механічна стабільність, тиксотропні властивості мастил є важливими
показниками, особливо для антифрикційних мастил, що використовуються в

підшипниках ковзання, шарнірах, плоских опорах, тому що в них мастила
безперервно деформуються.
Пенетрація характеризує чистоту (якість) мастила, показник умовний, не
має фізичного змісту і не характеризує поведінку мастил в умовах експлуатації.
Число пенетрації – це глибина занурення стандартного конуса (масою 0,050 кг)
о
в мастило протягом 5 с за стандартних умов (250 С) і виражена в десятих долях
міліметра. Чим м’якше мастило, тим глибше занурюється конус, тим більше
число пенетрації. Мастила, які мають різні реологічні властивості, можуть мати
одинакові числа пенетрації, а це призводить до неправильного уявлення про
експлуатаційні властивості мастил. У той самий час пенетрацією часто
користуються у виробничих умовах для оцінки ідентичності рецептури і
дотримання технології виробництва мастил. Крім того, у позначення мастил
входить клас концентрації, який встановлюється залежно від значення числа

пенетрації: 00, 0, 1, 2, 3,…,7. Найм’якші мастила мають клас концентрації 00 і 0,
а найтвердіші – 7. Число пенетрації мастил визначається на пенетрометрі і
-1
коливається в межах (170…420)10 мм.
Колоїдна стабільність характеризує здатність мастила утримувати у своєму
складі оливу, чинити опір її виділенню при зберіганні та експлуатації.
Виділення оливи з мастила може бути самовільним, наприклад під дією власної
маси і може прискорюватися або сповільнюватися під дією температури, тиску,
відцентрових сил або інших факторів. З підвищенням температури колоїдна
стабільність мастил погіршується через зменшення в’язкості дисперсного
середовища. Виділення великої кількості оливи (>30 %) з мастила при
експлуатації веде до його зміцнення і порушує його надходження до змащуваної
поверхні. Але занадто стабільні (“сухі”) мастила також погано змащують вузли
тертя, що може призвести до їх передчасного спрацювання (особливо в
стартовий період).

168