Page 126 - 4489

порушень у роботі двигуна, різкого зниження мотороресурсу двигуна,
перевитрат ПММ.
Термоокислювальну стабільність олив визначають у випарниках за
методом Папок. За даним методом термоокислювальна стабільність
визначається у хвилинах протягом яких тонкий шар досліджуваної оливи на
нагрітій металевій поверхні при певній температурі (2502 °С) перетворюється в
лаковий залишок, який складається з 50 % оливи і 50 % лаку.
7.3.6 Протипінні і деемульсійні властивості. При русі колінчастого вала і
шатунів у картері двигуна і при дії на оливу знакозмінних навантажень (вібрації
двигуна, русі нерівними дорогами, велике прискорення) нею поглинаються
гази, які містяться в картері (відпрацьовані гази, повітря, пари палива). Гази
можуть бути в оливі в розчиненому вигляді (7…10 % об.), у вигляді емульсії
(50…60 % об.) і у вигляді піни. Названі три стани газу в оливі можуть

переходити один в одного. Властивість оливи утворювати піну характеризується
її спіненням. Аерація (насичення оливи газом) є основною причиною спінення
оливи. Піноутворення в значній мірі залежить від конструкції двигуна – типу і
розміщення оливозбірника, помпи, оливопроводів, але основний вплив на
утворення піни мають властивості і якість оливи.
Піноутворення зростає при збільшенні в оливі смол, які відіграють роль
ПАР, та води. Схильність оливи до піноутворення залежить від її в’язкості. Це
пояснюється тим, що більш в’язка олива міцніше утримує бульбашки піни і
обумовлює більшу її стабільність. При збільшенні густини оливи ступінь її
аерації зростає (табл. 7.8).

Таблиця 7.8 – Залежність аерації оливи від її густини і в’язкості
3
6

Густина,  ,кг / м В’язкість,  , м 2 / с 10 Кількість повітря в
20 20
оливі при 20 °С, % об.
892 898 9,70
880 368 9,05
870 175 7,75

Насичення оливи газами негативно впливає на її якість і умови роботи в
двигуні. Аерована олива володіє гіршими змащувальними властивостями,
порушується її надходження до поверхонь тертя, інтенсифікується окислення
оливи, проходить викид оливи із змащувальної системи, підвищується
утворення в ній корозійноактивних речовин. Наявність дисперсної газооливної
емульсії і піни обумовлює прискорене окислення оливи внаслідок її адіабатного
нагрівання при проходженні через помпу. При збільшенні тиску до 0,8…1,0
МПа температура повітря всередині бульбашки при адіабатному стискуванні

може досягти 327…427 °С, у результаті чого проходить частковий термічний
розклад оливи. При інтенсивному піноутворенні можлива поява піни біля
забірного елементу оливосистеми двигуна і як наслідок цього виникнення

125