Page 123 - 4489

в каналах змащувальної системи, на кришці клапанної коробки, в підшипниках,
шийках колінчастого вала. Однією з основних причин утворення осаду є те, що
до картерної оливи потрапляє вода, яка утворює з оливою стійкі емульсії, які
змішуючись з пилом і продуктами згоряння, утворюють шлам. Утворення
шламу збільшується при роботі двигуна на холодних режимах, зниженні
температури охолоджуючої рідини і поганій вентиляції картера. Інтенсивне
осідання шламу порушує роботу двигуна, призводить до закупорки
оливопроводів, фільтрів і порушення подачі оливи до деталей, що труться.
Склад осадів непостійний, залежить від якості оливи, палива, умов експлуатації,
технічного стану двигуна. Склад осадів такий, % мас.: олива 50…85, вода
5…35, паливо 1…7, оксикислоти 2…15, асфальтени 0,1…1,5, карбени і
карбоїди 2…10, зола 1…8. У двигунах, що працюють на змінних режимах з
частими пусками і зупинками (наприклад, в автомобілях, що працюють у
містах), в умовах підвищеного забруднення ззовні, олива спрацьовується
швидше порівняно з оливами двигунів, що працюють на постійних теплових

режимах (наприклад, в автомобілях, що здійснюють міжміські перевезення).
Шламоутворення збільшується при використанні низькоякісних олив,
особливо в високофорсованих двигунах і в поєднанні з низькотемпературним
режимом роботи двигуна (наприклад, застосування олив М-8-Г 2, М-10-Г 2 в
КамАЗівських двигунах замість необхідних олив М-8-Г 2К та М-10-Г 2К). Крім
того, на швидкість шламоутворення впливає технічний стан двигуна. Так, у 1,35
раза зростає кількість відкладень при збільшенні зазора в зоні поршневих кілець
від 0,6 до 1,2 мм. Це пояснюється підвищеним проривом відпрацьованих газів в
оливний картер. Шлами вилучаються з двигуна при заміні оливи, шляхом
промивання його малов’язкою оливою або спеціальною рідиною. Лаки – міцні
тонкі плівки товщиною 0,05…0,2 мм з гладкою поверхнею, що утворюються на
деталях двигуна, нагрітих до температури приблизно 250 °С (зовнішніх і
внутрішніх стінках поршня, верхніх головках шатунів, стержнях, клапанів, у

зоні поршневих кілець). Тут разом з випаровуванням частина оливи
окислюється і розкладається, перетворюючись у твердий осад. До складу
лакової плівки входить до 15…20 % кисню. Відкладаючись на стінках поршня,
лакова плівка погіршує тепловіддачу, призводить до перегрівання двигуна, а в
канавках поршня є основною причиною пригоряння поршневих кілець і
порушення герметичності між поршнем та циліндром. Лаки, що утворюються
на стеблах випускних клапанів, у ряді випадків призводять до заклинювання їх і
подальшої несправності штанг, виходу з ладу двигуна. Зменшення об’єму
змащувальної системи веде до значної інтенсифікації, окислення оливи. При
цьому прискорюється лако- і нагароутворення через збільшення кратності
циркуляції оливи та більш значних теплових і питомих навантажень на одиницю
об’єму оливи (табл. 7.7) Тому при виборі об’єму змащувальної системи
необхідно враховувати умови роботи моторної оливи, підтримувати її рівень у
картері двигуна на оптимальному рівні, щоб запобігти прискоренню окислення
оливи.

122