Page 121 - 4489

кетони, ефіри. До продуктів більш глибокого окислення оливи відносяться
смоли, асфальтени, карбени і карбоїди.

Таблиця 7.6 – Температурний режим деталей двигуна
Деталі двигуна, Температура, Деталі двигуна, Температура,
змащені оливою 0 С змащені оливою 0 С
Піддон картера, 70…150 Днище поршня 245…425
фільтри, Головка випускних 450…950
змащувальна клапанів
магістраль Поверхня свічок і 350…850
Поверхня шийок, 70…200 форсунок
підшипники Палаюча робоча
Дзеркало циліндра 100…350 суміш:

Головка поршня, 150…315 у бензинових двигунах 2500…2700
кільця у дизелях
Стершень клапана 150…540 2100…2300

За температур до 300 °С проходять в основному реакції окислення, за
більш високих температур – термічний крекінг. Підвищення тиску повітря,
площі поверхні стискання з ним збільшує швидкість окислення оливи. У камері
згоряння олива підлягає дії кисню і температури 2000 °С і вище.
Олива, що надходить у камеру згоряння, зазнає коксування. Це призводить
до погіршення тепловідводу від деталей двигуна, внаслідок чого може
проходити оплавлення і розтріскування поршнів, прогар випускних клапанів.
Найгірші умови роботи оливи у циліндропоршневій групі, де вона перебуває у

вигляді тонкої плівки і зазнає дії температури 150…350 °С від гарячих стінок
циліндра та поршня, відпрацьованих газів. При цьому випаровуються легкі
фракції оливи і відбувається її глибоке окислення.
Підвищенню теплового навантаження деталей двигуна сприяє
використання замкнутих систем охолодження двигунів із охолоджуючими
рідинами-антифризами. Наприклад, температура поршня при цьому
підвищується на 10…20 °С порівняно із звичайною закритою системою
охолодження. Температура оливи в картері збільшується з підвищенням
температури повітря, із зростанням швидкості руху автомобіля та
навантаження. Так, якщо швидкість автомобіля зростає від 80 до 144 км/год, то
температура оливи в картері підвищується від 100 до 130 °С, а під час руху
автомобіля з причепом – від 120 до 160 °С.
На характер окислення оливи крім температури значний вплив проявляє
присутність металів. Деякі з них, наприклад, залізо, мідь, свинець є
каталізаторами окислення, а інші – алюміній, олово не впливають або навіть
гальмують окислення (рис. 7.9)

120