Page 118 - 4489
P. 118

На  протиспрацювальні  і  протизадирні  властивості  олив  значно  впливає
               наявність у них механічних домішок і води.
                     У  процесі  зберігання,  транспортування,  заправки,  роботи  двигуна  олива
               забруднюється  механічними  домішками  органічного  та  неорганічного
               походження. Кількість механічних домішок у картері може досягти 0,2 % мас.
               Домішки забивають оливопроводи і фільтри, підвищують температурний режим
               ЦПГ,  прискорюють  спрацювання  деталей  двигуна,  окислення  оливи,
               збільшують витрати палива і оливи. Наявність механічних домішок в оливі не
               допускається.  Спроби  продовжити  строки  використання  олив  без  належного і
               своєчасного  обслуговування  фільтрів,  заміни  фільтруючих  елементів  можуть
               призвести до негативних наслідків.
                     Наявність  механічних  домішок  у  свіжій  і  працюючій  оливі  можна
               визначити  за  плямою  оливи,  утвореної  на  склі.  У  працюючій  оливі  наявність
               механічних домішок визначають також експрес-аналізом. Пробу оливи (30…50
               мл)  розбавляють  дво-  або  триразовою  кількістю  бензину,  добре  перемішують.

               Одержану  суміш  фільтрують  через  паперовий  гофрований  фільтр.  Залишки
               оливи  на  фільтрі  кілька  разів  змивають  чистим  бензином.  Після  закінчення
               фільтрування (з лійки повинен скапувати чистий бензин) фільтр розправляють.
               Механічні домішки абразивного характеру добре видно на фільтрі.
                     Наявність  води  у  свіжій  оливі не допускається. Підвищений вміст води у
               працюючій  оливі  може  бути  наслідком  поганої  вертиляції  картера,  низького
               технічного стану двигуна, підвищеного прориву відпрацьованих газів у картер,
               проникнення  охолоджуючої  рідини  з  системи  охолодження,  експлуатації
               двигуна на низькотемпературному режимі (рис. 7.8). Шкідлива дія води в оливі
               полягає  в  наступному:  за  від’ємних  температур  вода  замерзає,  сприяючи
               підвищеному механічному спрацюванню, а часом і поломці помпи; каталітично
               діє  на  процес  окислення  оливи,  збільшуючи  осадоутворення  і  спричиняє
               корозію  через  розчинених  у  ній  солей;  за  підвищених  температур  олива

               піниться, відбуваються її втрати, погіршуються змащувальні властивості оливи,
               що викликає підвищене спрацювання деталей, що труться; розкладає і вимиває
               присадки.
                     Порівняно  невелика  кількість  води  (0,1…0,2  %  мас.)  може  протягом
               кількох днів розкласти більше половини присадок, що є в оливі. При наявності
               води в оливі підвищується корозійне спрацювання деталей двигуна, особливо,
               вкладок  підшипників,  виготовлених  з  свинцю  або  його  сплавів.  У  табл.  7.5
               наведені  результати  впливу  вмісту  води  в  оливі  на  спрацювання  деталей
               дизельного  двигуна.  Практично  вміст  води  у працюючій оливі може складати
               0,01…3  –  5  %  мас.  Перебуваючи  на  поверхні  металу  і  в  оливі  (у  вигляді
               крапель),  вода  підсилює  “водневе”  спрацювання  (при  терті  і  вібрації),
               інтенсифікує  хіміко-електрохімічну  корозію  деталей  із  кольорових  металів  та
               сплавів, сприяє корозійно-механічному спрацюванню (корозійне розтріскування
               і втомленість, пітинг, фретинг-корозія). Водневе спрацювання особливо значне
               при  періодичній  експлуатації  автомобілів,  узимку.  Спрацювання  деталей
               двигуна  техніки  сезонного  використання  в  3..5  разів  вище  порівняно  з




                                                                 117
   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123