Page 108 - 4489

7.3.3 В’язкість і в’язкісно-температурні властивості. В’язкість - одна із
найважливіших характеристик олив. Від неї залежать втрати потужності на
тертя, надійність прокачування оливи по системі змащування, легкість пуску
двигуна, ущільнення вузлів, ефективність охолодження деталей, винесення
продуктів спрацювання із зони тертя, витрата оливи на вигар. Значення
в’язкості входить у маркуванні олив у вигляді цифрового індексу (моторних при
100 °С).
Найбільше спрацювання - це пускове. Олива з малою в’язкістю за низької
температури швидше надходить до поверхонь, що труться, і зменшує
спрацювання деталей двигуна під час пуску через зменшення крутного моменту
колінчастого вала. Цим пояснюється те, що в’язкість зимових олив менша, ніж
літніх. При використанні літніх олив взимку витрата палива збільшується на
8…10 %. Чим менша в’язкість оливи, тим краще її прокачування по
змащувальній системі, відведення теплоти від деталей, що труться, більш
високий ступінь очищення олив. Але значне зниження в’язкості оливи впливає

на витрату оливи, яка проникає через поршневі кільця в камеру згоряння,
збільшуючи витрату її на вигар. Витрата оливи на вигар у спрацьованих
двигунах в 3…4 рази більша порівняно з витратою оливи на вигар у нових
двигунах. Використання малов’язкої оливи підвищує можливість витікання
оливи через ущільнення, що може призвести до “оливного голодування” у
вузлах тертя і виходу їх з ладу. Робота двигуна на оливах підвищеної в’язкості
призводить до збільшення спрацювання деталей, що труться, внаслідок
затруднення надходження оливи до деталей, перевитрат палива і оливи,
підвищення токсичності відпрацьованих газів.
Найкращі оливи - це оливи з меншою в’язкістю - такою, яка забезпечує
надійне змащування деталей, малі витрати оливи і палива, задовільне очищення
на фільтрах, хороше відведення теплоти. Витрата палива зменшується (на 5…15

%) через зменшення витрати енергії на подолання внутрішнього тертя оливи.
Так, наприклад, переведення автомобілів із оливи SAE-30 на оливу SAE-20
зменшує витрату палива на 3,5 %, з оливи SAE-30 на оливу SAE-10W - на 6 %.
В’язкість оливи змінюється залежно від температури: чим нижча
температура, тим більша в’язкість. Інтенсивність зміни в’язкості залежить від
групового складу оливи. Відносно мало змінюється в’язкість у парафінових
вуглеводнів, найбільше в ароматичних, нафтенові займають проміжне місце.
Характер зміни в’язкості η t і з v температурою T для ньютонівських рідин
t
(якими є моторні оливи) можна передбачити рівняннями Рамайя:

  e (C D /T ) 2 , (7.2)
t
та Вольтера:
lg lg(  ) 8 , 0  A Blg T , (7.3)
t

де A, B, C, D – постійні для даної оливи.

107