Page 111 - 4489

ν 2 – кінема-тична в’язкість оливи при 40 °С з індексом в’язкості 100 і яка має
2
при 100 °С таку ж кінематичну в’язкість, як і досліджувана олива, мм /с.
Значення ν беруть із таблиць у стандартах.
Для олив із IB  100 розрахунок проводять за формулою
anti lg N  1
IB   100 , (7.5)
, 0 00715
де
lg  lg
N  2 1 , (7.6)
lg
3
2
де ν 3 – кінематична в’язкість досліджуваної оливи при 100 °С, мм /с.
В’язкісно-температурні властивості олив оцінюють також кінематичною

в’язкістю за низьких температур (0 і мінус 18 °С).
0
0
Відношення в’язкості оливи при 50 С до в’язкості оливи при 100 С
(ν 50 / ν 100) – найпростіший параметр, що характеризує в’язкісно-температурні
властивості моторної оливи, але він застосовується у вузькому діапазоні
прогрітої оливи і недає змоги оцінити їх в області низьких температур, які
впливають на пускові характеристики двигуна. Для літніх олив ν 50 / ν 100 ≤ 6, для
зимових ≤ 4, а для всесизонних ≤ 5. Чим менше це відношення, тим кращі
в’язкісно-температурні властивості оливи.
Температурний коефіцієнт в’язкості – це відношення градієнту в’язкості в
межах температур, прийнятих для оцінки в’язкісних властивостей
0
змащувальних олив (0 - 100 С) до абсолютного значення кінематичної в’язкості
0
оливи при 50 C, тобто при температурі середній між початковою і кінцевою.
ТКВ застосовується для оцінювання в’язкісно-температурних властивостей
0
оливи в діапазоні температур 0 - 100 С. Чим менше значення ТКВ, тим кращі
експлуатаційні властивості оливи.
Обчислюють ТКВ за формулою:

 
ТКВ  0 100  100 , (7.7)
 50
2
де  ,   100 – кінематична в’язкість оливи при 0, 50 і 100 °С м /с;
0
50
Для літніх олив ТКВ ≤ 35-40; всесезонних ≤ 25, а для зимових ≤ 22.
Мінеральні моторні оливи мають відносно невисокі індекси в’язкості (≤
85). Для поліпшення в’язкісно-температурних властивостей до них додають
в’язкісні присадки. Загущені оливи мають індекс в’язкості 125 і вище. Їх
2
одержують із малов’язких олив (ν 100 = 3,4 або 6 мм /с). Кількість присадки
добавляють, виходячи з необхідного рівня в’язкості готової оливи. З
додаванням присадки підвищується в’язкість, а характер в’язкісно-
температурної кривої залишається попереднім (рис. 7.4). Порівняння в’язкісно-

температурних кривих загущеної і незагущеної олив, які мають одинакову
в’язкість при 100 °С, показує, що значення в’язкості цих олив за інших
температур не співпадають, при цьому незагущена олива змінює свою в’язкість
із зміною температури більш різко.

110