Page 112 - 4489

Загущені оливи в маркуванні мають літеру “з” і застосовують для
всесезонного використання. Використання загущених олив забезпечує надійну
роботу двигунів у широкому діапазоні температур. Наприклад, (мінус 30…плюс
150 °С для оливи М-6 З/10-Г 1). Оптимальна текучість олив за низьких
температур, легкий пуск двигуна, задовільна циркуляція оливи в холодному
двигуні досягається за рахунок малов’язкої оливи. Необхідний рівень в’язкості
за високих температур працюючого двигуна забеспечується оливою з
в’язкісною присадкою. Застосування загущених олив економічно доцільно,
оскільки полегшується пуск двигуна за низьких температур довкілля,
знижуються витрати на технічне обслуговування, зменшуються витрати оливи і
палива завдяки зменшенню втрат на прогрів двигуна (влітку 8…10 %, взимку –
до 15 %).
14
3

В'язкість, мм/с 6 1
2 10 2

2
20 60 100 140 180
o
Температура, С

1 - вихідна олива; 2 - загущена олива; 3 - незагущена олива

Рисунок 7.4 – В’язкісно-температурні властивості олив

Для олив, які працюють за низьких температур, велике значення має
рухомість їх при цих температурах. Оливу з дуже великою в’язкістю

використовувати не можна, тому що вона погано прокачується по системі
змащування і не надходить у необхідній кількості до деталей, які труться, а
також створює великий опір прокручуванню колінчастого вала. Для здійснення
надійного пуску карбюраторних двигунів гранична динамічна в’язкість олив
(згідно стандарту) не повинна перевищувати 170 Пас за температури мінус
40 °С і для дизельних двигунів – 220 Пас за температури мінус 40 °С. Знаючи
граничну в’язкість, за якої стартер даного двигуна розвиває мінімально
-1
необхідну для пуску частоту обертання колінчастого вала (0,5…0,83 с для
-1
карбюраторних і 1,7…5,0 с для дизельних двигунів), за в’язкісно-
температурною кривою оливи можна визначати мінімальну температуру оливи,
за якої можливий пуск двигуна.

111