Page 105 - 4489

АЗНИИЦИАТИМ-1, поліметакрилат Д (ПМА”Д”) і АФК (алкілфенолят кальцію
в оливі И-12А). Їх додають до олив в кількості 0,11,0 % мас.
Для покращення захисних властивостей олив до їхнього складу вводять
інгібітори корозії. Механізм дії цих присадок полягає в утворенні на металі
захисних плівок, які перешкоджають безпосередній дії корозійно-активних
речовин на метал. Крім того, присадки можуть нейтралізувати корозійно-
активні речовини, що утворилися при згорянні сірчаного палива і окисленні
оливи. Є інгібітори корозії трьох поколінь. До першого покоління належать
“Акорд-1”, концентрат присадок КП; другого – НГ-107М, НГ-107Т, НГ-110М,
НГ-110Т; третього - “Моніка”, “Економін-2” та ін. Інгібітори корозії першого
покоління мають погані захисні властивості і велику зольність. Присадки
другого покоління забезпечують більш тривалий захист деталей від корозії
(315 років), але мають недостатню ефективність в умовах утомленісного

спрацювання, корозійного розтріскування, фретинг-корозії, водневого
спрацювання. Присадки третього покоління мають високі антикорозійні і
захисні властивості. До складу антикорозійних присадок входять органічні
сполуки, що містять сірку і фосфор за рахунок якого на поверхні металу
утворюються захисні плівки. Інгібітори корозії, які вводять в оливи, захищають
деталі двигуна від електричної корозії та іржавіння (особливо під час
зберігання). Кількість антикорозійних присадок в оливах складає 1,05,0 %
мас.
Антиокислювальні присадки підвищують стабільність оливи в ДВЗ проти
окислення за високих температур. Механізм дії цих присадок пояснюється
здатністю сполук, які містять фосфор, сірку і інші метали, обривати на

початковій стадії реакції окислення і знижувати каталітичний вплив металів на
окислювальні процеси. Антиокислювальні присадки діляться на
низькотемпературні інгібітори, які сповільнюють процес окислення вуглеводнів
за відносно невисоких температур (150200 °С), і термоокислювальні, які
сповільнюють процес окислення олив у тонких шарах за високих температур.
Найчастіше антиокислювальні присадки додають разом з миючими для
усунення пригоряння поршневих кілець і попередження утворення лакових
відкладів на деталях двигунів. Найбільш поширені присадки алкілфенольного
типу: іонол, НГ-2246 і дитіофосфати різних металів (ВНИИ НП-354, ДФ-11,
АзНИИ-10, АзНИИ-11, МНИ ИП-22к, ИНХП-21). Вміст антиокислювальних
присадок в оливах складає 0,53,5 % мас.
Щоб знизити коефіцієнт тертя, спрацювання та задирання металевих
поверхонь, до складу базових олив вводять антифрикційні, протизадирні,

протиспрацювальні присадки. Дія цих присадок пов’язана з фізичною
адсорбцією та хімічною взаємодією їх з металами - хемосорбцією, з утворенням
модифікованих шарів або плівок на поверхні тертя.
Нині широко застосовують так звані модифікатори тертя, які одночасно із
зменшенням спрацювання зменшують тертя в з’єднувальних парах. Їх
застосування в моторних оливах призводить також до економії палива завдяки

104