Page 10 - 4487

ЛЕКЦІЯ 2

Науковий стиль у системі стильової диференціації української мови

План

1 Мета, завдання, сфера застосування наукового стилю.
2 Підстилі та жанри наукового стилю.
3 Репрезентація української наукової мови на лексичному рівні.
4 Граматичні ресурси української наукової мови:
а) морфологічні засоби наукового стилю;
б) синтаксичні засоби наукового стилю.

1 Науковий стиль належить до книжних стилів літературної мови, яким властиві попередня
підготовленість висловлювання, ґрунтовна обізнаність з проблемами і темами, моно
логічність, унормованість мови. Сфера його використання – наукова діяльність, науково-
технічний прогрес суспільства.
Зміст стилю – теоретичні відомості та практичні знання про людство, природу і Всесвіт.
Мета стилю – повідомлення нового знання про дійсність і доведення його істинності.
Основними стильовими ознаками наукового стилю є абстрагованість, узагальненість,
підкреслена логічність, однозначність і точність, ясність і об’ктивність викладу, доказовість,
логізована оцінність, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, пояснення причинно-
наслідкових відношень, висновки та ін.
У науковому стилі добір і поєднання мовних засобів значною мірою залежить від
підстилю, змісту наукової праці, мети наукового повідомлення і ситуації. Спільним для
більшості текстів цього стилю є використання абстрактної лексики, символів, великої
кількості термінів, схем, таблиць, графіків, часто іншомовних слів, наукової фразеології,
цитат, посилань, однозначної загальновживаної лексики, відсутності тих мовних засобів, які
б указували на особу автора, його уподобання (особових займенників, особових форм
дієслів, емоційно-експресивних суфіксів тощо).
Наукові тексти мають типову композиційну структуру: вони послідовно членуються на
розділи, параграфи, пункти, підпункти.
2 У науковому стилі виокремлюють такі підстилі:
 власне науковий (монографія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, тези), у
межах якого виділяють науково-інформативний різновид (реферат, анотація,
огляд) та науково-довідковий (довідники, словники, каталоги);
 науково-популярний (виклад наукових даних для нефахівців – книги, статті у
неспеціальних журналах, лекції тощо);
 науково-навчальний (підручники, посібники, лекції, словники тощо).
Зберігаючи основні ознаки стилю, кожний підстиль і жанр характеризується своїми
особливостями використання мовних засобів. Власне науковий підстиль має
інтернаціональні загальнонаукові терміни; науково-популярний – використовує й елементи
художнього мовлення (епітети, порівняння, метафори), щоб зацікавити слухача; науково-
навчальний – характеризується доступністю викладу інформації, спрощеністю системи
доведень, поступовим та послідовним уведенням термінологічної лексики.

3 Провідна і постійна ознака лексичного рівня наукового стилю – термінологічність, тобто
наявність термінологічної лексики і фразеології (баланс, аналіз, диференціація). Вживання
великої кількості термінів, слів у прямому значенні, обмеження синонімічних замін творять
точність наукового стилю. Основний компонент – загальновживана лексика. ЇЇ характерна
ознака – однозначність. Багатозначні слова виступають у текстах наукового стилю лише в

9