Page 123 - 4473

Комітет – це група, якій організація делегує свої
повноваження для виконання конкретного завдання. До
комітетів відносяться ради, комісії, збори, команди, проводи,
товариства тощо. Комітети в організаціях зустрічають
повсюдно і створюються найчастіше для вирішення
конфліктних ситуацій, генерації ідеї, рекомендації певного
плану дій. Комітети можуть мати лінійні та штабні
повноваження. Є два основні види комітетів:
– спеціальний (тимчасовий), який створюється для
виявлення проблем, розв’язання локальних, глобальних чи
делікатних питань, розробки альтернативних рішень і т. ін.;
– постійний, який діє перманентно і має конкретну,
найчастіше довготривалу ціль (наприклад, для консультацій).
Сюди можна віднести раду директорів, науково-технічну раду
організації, ревізійну комісію, товариство покупців у процесі
приватизації, групу планування, комісію з розгляду скарг
працівників, комісію з перегляду заробітної плати та ін. На
нижчих рівнях управління комітети можуть створюватися з
метою .сприяння підвищенню продуктивності праці, зниженню
собівартості, вдосконаленню технології, розв’язанню соціальних
проблем, конфліктів у колективі працівників тощо.
Зазначимо, що можливі випадки виникнення
неформальних комітетів, наприклад, страйкового. Тоді
менеджер повинен застосувати «правила гри», характерні для
неформальних груп. Ефективною альтернативою може бути
формалізація таких комітетів.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що
формальні групи повинні працювати як єдиний налагоджений
колектив. Чим краще керівник володіє механізмами
управління групами і факторами дії на них, тим сильніше він
впливає і на окрему особу (працівників), і на результати
діяльності організації.
Неформальні групи – це такі групи, створення та
функціонування яких не передбачалось. Вони виникають

122