Page 79 - 4444

герменевтичної феноменології Хайдеггера і виводить Гадамер, розробляючи

концепцію філософської герменевтики. Вихідний пункт філософської герме-

невтики - онтологічний характер герменевтичного кола.

Герменевтичне коло - особливість процесу розуміння, пов'язана з його

циклічним характером. Різні модифікації герменевтичного кола пов'язані з

усвідомленням взаємообумовленості пояснення і інтерпретації з одного боку, і

розуміння - з другого, для того щоб щось зрозуміти, його треба пояснити і

навпаки. Тобто в інтелекті інтерпретатора, коли він розуміє твір, відбувається

«конгеніальність» (близькість по духу) інтерпретації. Мова, вірніше, ті певним

чином зафіксовані й узгодженні значення (предметні смисли), котрі вона несе в

собі і виражає, - саме вони й підлягають розпізнанню, засвоєнню і відтворенню

інтерпретатором у її первісній суті за допомогою певного роду мисленої

діяльності, основоположною операцією якої виступає розуміння.

Існують такі види герменевтичної діяльності: філологічна; релігійно-

догматична (наприклад, протестантська); релігійно-критична (наприклад, у

Спінози); філософсько-онтологічна (Хайддегер-2-й період творчості); мето-

дологічна.

Проект герменевтики як онтології викладений в працях Юргена Хабермаса

(1929) та його послідовників (Апель, Рікьор). Вони орієнтують герменевтику на

службу філософського синтезу, який повинен поєднати "філософію аналізу" з

"філософією існування", тобто Вітгенштейна з лінією Хайдеггера! Їх приваблює

герменевтика як засіб аналізу "апріорних умов комунікації" та реставрація

трансценденталізму. Хебермас відстоює ефективність рефлексії в розумінні,

підкреслюючи раціонально-критичний момент герменевтичного пізнання. Для

Хабермаса герменевтика - інструмент критики "лжесвідомості" і спотворених

форм комунікації. Вона лише інтегративний момент "теорії комунікативної дії".
Отже для найповнішої стадії в історії герменевтики притаманне не тільки

перетворення її у філософію з універсальними претензіями - об'єктом до-
слідження якої є мова - письмова (текст) або усна. Основна увага зосереджу-

ється на мові як тексті в його предметності. Предметності яка стає носієм

78