Page 84 - 4444

Відмітною особливістю названої праці була націленість на вихід за межі

власне "позитивістського" ракурсу розгляду проблем пізнання, прагнення ос-

мислити їх у більш широкому контексті питань філософської гуманістики.

Отже, не дивно, що завершальним акордом книжки стало співвіднесення на-

укової картини світу зі світоглядом. Цілком логічно поряд з "червоним пози-

тивізмом" починає зводитись на ноги ще одне філософське дітище

ліістдесятників" — "червоний екзистенціалізм".

Розглядаючи діяльність як спосіб людського буття й водночас як спосіб

таності людині об'єктивної реальності, українська філософія, залишаючись у

межах матеріалізму, надає останньому вельми специфічного звучання. Це -

антропоцентричний матеріалізм, який не може не тяжіти в загально філософ-

ському плані до визнання взаємозахопленості сутнісних властивостей людини а

не лише лінійної залежності ідеального від матеріального, раціонального від

чуттєвого і т.ін.), а в плані соціально-філософському до визнання людської

особистості ініціюючим началом будь-яких історичних новацій і починань -

згодом - категоріальної структури естетичної свідомості (А.Канарський,

З.Іванов).

На початку 60-х років виразно вимальовується чи не найпомітніша риса

антропологічної зорієнтованості філософії "шістдесятників" в Україні: в цій

філософії дедалі помітнішим ставало те, що є виразом світоглядної національної

ментальності, духовна спорідненість з екзистенціально-кардоцентричною

філософською спадщиною Г.Сковороди й П.Юркевича.

Отже, у вітчизняній філософи протягом останнього 30-річчя виразно ви-

мальовується неоднозначна ситуація. Існували фактично дві філософії. Одна -

"офіціоз", вираженням якого були передусім партійно-ідеологічні настанови

"директивних" органів. Інша тенденція - то була реальна дослідницька діяль-
ність, яка в багатьох своїх виявах і результатах зовсім не відповідала канонам

офіціозу.
На зламі XX й XXI століття виникає могутній запит на індивідну уні-

кальність, можливість появи якої задана нарощеннями матеріальними і духо-
вними умовами суспільства, а також проривом людини в усвідомлення свого

83