Page 75 - 4444

ЛЕКЦІЯ 7

7.1Плюралізм течій сучасної філософії

7.2 Філософія життя.

7.3 Філософія постмодернізму.

7.4 Антропологічні орієнтації філософської герменевтики прагматизму

ти інструменталізму.

7.5 Релігійно філософські напрями.

7.6 Новітня Українська філософія.

7.1 "Філософія життя" спирається на протест життя проти перебільшеної

ролі розсудку в сучасному суспільстві, на протест душі проти машини і

викликаних нею оречевлення, техніфікації і обездушування людини. Сьогодні

це виглядає як апофеоз «сильної людини», всупереч вульгаризованому

"буденному" і "опосередкованому" життю обивателя. Це пристрасна апологія

"волі до влади" (Ніцше) і проповідь людини як "хижого звіра" яка використовує

техніку в якості "життєвої техніки" (Шпенглер), це заклик до нестримного

розв'язування низьких інстинктів і фізіологічних потреб, до "звільнення

життєвих сил", які ведуть до межі існуючих морально-правових норм "по той

бік добра і зла".

"Філософія життя" об'єднує таких несхожих і водночас єдиних у своїх

антираціоналістичних і міфологічних установках на осягнення світу мислителів,

як А.Шопенгауер (1788-1860), Е.Гартман (1826-1906), Ф.Ніцше і 1844-1900),

О.Шпенглер (1880-1936) та ін. Якщо до цього часу істину шукали в розумі, то

тепер її стали шукати в ірраціональних проявах: підсвідомому, надсвідомому

(різноманітних проявах людської душі). На зміну «філософії розуму» прийшла

"філософія життя". Життя розуміється як вічний, безперервний потік, рух,

творчість. Тому наука не може бути ефективним засобом пізнання життя, воно

не піддається раціональному осмисленню. Життя можна зрозуміти завдяки

інтуїції, містичним проявам.

74