Page 64 - 4444
P. 64

Найбільш відомими послідовниками Фрейда були Карл Юнг (1875- 1961) і

               Еріх  Фромм  (1900-1980).  Вони  уточнили  вихідні  положення  психоаналізу,

               оновили їх і тому їхня концепція отримала назву неофрейдизму.

                     Фромм - американський філософ, психолог, соціолог. Його праці "Втеча від

               свободи",  "Духовна  суть  людини",  "Психоаналіз  і  релігія"  посідають  значне

               місце у філософській антропології. Людину він розглядає як унікальне творіння

               Всесвіту, незбагненне й загадкове.

                     На думку Фромма, сутність  людини слід шукати  в  історично відтвореній

               суперечності, яка відбиває  унікальність людини як соціоприродної  істоти.  Він

               вважає,  що  слід  уникати  аналізу  лише  психічного  або  лише  соціального.  З

               одного боку людина належить до світу тварин, але з іншого - вона відокремлена

               від  тваринного  світу.  У  підсумку  Фромм  стверджує,  що  суть  людини  -  в  її

               унікальності, одночасній належності до природи і до культури.

                     Розробляючи  концепцію  особистості,  Е.Фромм  виходить  з  проблеми

               гуманізму  і  загальнолюдських  цінностей.  У  річищі  цієї  проблематики  реко-

               мендується  робота  "Психоаналіз  і  релігія",  най,  якій  розглядається

               "авторитарний"  і  "гуманістичний"  моменти  у  релігії.  Захищаючи  гуманістичні

               принципи,  Е.Фромм  намагається  знайти  прибічників  усюди,  у  тому  числі  і  в

               релігії.  Філософ  вважає,  що  християнство  підхопило  загальнолюдські  правила

               моральності і підняло їх до рівня «заповіді», яка начебто стоїть над людськими

               відносинами.  Водночас  у  християнстві  є  й  інші  "заповіді",  які  викликають

               непорозуміння. Виділяючи гуманістичні моменти релігії та її позитивний зміст

               Е.Фромм  намагається  знайти  форму  компромісу,  яка  б  дозволила  оо  єднати

               людей через загальнолюдські цінності.

                     5.4  Памфіл  Данилович  Юркевич  -  найвизначніший  український  філософ


               минулого  століття.  Без  грунтовного  вивчення  його  спадщини  важко  збагнути
               глибинний смисл тих процесів, які відбувалися протягом другої половини XIX -


               початку  XX  ст.  у  сфері  української  духовності,  а  надто  і  в  духовному  житті
               Росії.  Центральною  проблемою,  що  проходить  через  філософію  Юркевича  й


               становить її квінтесенцію, є проблема людини.






                                                               63
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69