Page 63 - 4444

Багатьом мислителям стало зрозуміло, що зведення людини до природних

характеристик не дозволяють проникнути в таємницю людського буття, в галузь

«внутрішнього» життя людини, яке не піддається натуралістичним

інтерпретаціям і не виявляється з допомогою емпіричного спостереження.

Фрейд поставив за мету дослідити людську природу в двох площинах:

вивчити природні елементи людської істоти і розкрити психічний потяг,

внутрішній світ, смисл людської поведінки та значення культурних і соціальних

утворень для формування психічного життя людини і її психологічних реакцій.

Диференціація інстанцій у психіці людини висвітлена ФреЙдом у працях:

"По той бік задоволення" (1920), "Масова психологія і аналіз людського "Я"

(1921), "Я" і "Воно" (1928).

Модель особистості складається з трьох елементів:

"Воно" (Id) - глибинний пласт підсвідомого потягу (тобто архаїчна

безособова частина), основа діяльного індивіда, яка управляється тільки

"принципом задоволення" в супереч соціальній реальності;

"Я" (Ego) - сфера свідомого. Посередник між "Воно" і соціальною

реальністю. Здійснюється порівняння діяльності "Воно" з принципом соціальної

реальності, з доцільністю і необхідністю;

"Над-Я" (Super Ego) - внутрішня совість, "Цензор", критична інстанція, яка

виникає як посередник між "Воно" і "Я" в силу невирішеності конфлікту між

ними. Нездатності "Я" приборкати підсвідомі поривання і підпорядкувати їх

вимогам "принципу соціальної реальності".

Вивчаючи механізм роботи людської психіки Фрейд помітив, що гли-

бинний, природний її пласт ("Воно") функціонує за довільно обраною про-

грамою одержання найбільшого задоволення. А так як у задоволенні пристрасті

індивід стикається із зовнішньою реальністю, яка протистоїть "Воно", в ньому
виділяється "Я", яке намагається приборкати підсвідомий потяг і спрямувати їх

у русло соціально схваленої поведінки. "Воно" поволі, але владно диктує свої
умови.

62