Page 60 - 4444
P. 60
що вони відбувалися навіть дві секунди тому, зараз вже не існують: вони
залишилися в минулому. Ніяк не можна, зиявляється, щось твердити про
майбутнє, оскільки фактично воно ще не існує. Все це спричинило крах
принципу "верифікації"".
Неопозитивізм на семантичній стадії. Представники академічної семан-
тики: А.Уайтхед (1861-1947), Б.Рассел (1872-1970), Л.Вітгінштейн (1889-1951),
А.Кожибський (1879-1950). Виникнення загальної семантики пов'язане з
виходом у світ книжки польського інженера Альфреда Кожибського "Наука і
здоров'я: вступ до неарістотелівської системи і загальної семантики" у США в
1933 р. У передмові зосереджувалась увага читача на тому, що "Загальна
семантика - нова екстенсіональна дисципліна", яка пояснює нам і вчить нас, як
більш ефективно використовувати нашу нервову систему. .. Вона не медична
наука, а подібно бактеріології незалежна від медицини і від психології взагалі,
розумової гігієни і педагогіки зокрема. Тобто вона формулює нову
неарістотелівську систему організації, яка діє в усіх сферах науки і життя.
Метод загальної семантики базується на таких основних принципах: не-
повноти, нетотожності, само рефлективності.
Принцип неповноти означає, що кожне поняття репрезентує факт з бага-
тьма властивостями, лише за допомогою однієї спеціальної властивості; при
цьому кожна людина може репрезентувати факт за допомогою різних специ-
фічних властивостей.
Принцип нетотожності спрямований проти ототожнення самих речей між
собою, слів з речами, різних вживань одних і тих же слів, абстракцій різних
рівнів.
Принцип само рефлективності у застосуванні до мови означає, що тео-
ретично ми можемо мати мову про речі, мову про мову тощо... Щодо людської
поведінки, то це означає, що людина може впливати на світ, потім впливати на
свій вплив, потім на вплив вищого порядку і так до нескінченності.
Отже, фактично роль логічного пізнання представники загальної семантики
зводять до опису і систематизації чуттєвих даних, а для розуміння істини
характерний конвенціоналізм.
59
