Page 62 - 4444

Однією з відмінних рис сучасного "постпозитивізму" є те, що його пред-

ставники відмовилися від тези про вирішальну роль емпіричних фактів у

спростуванні або підтверджені теорії. Так, І.Лакатош, аналізуючи співвідно-

шення між теорією і емпіричним матеріалом, відзначає, що для науки XX ст.

типовою є така ситуація: "коли програма досліджень вступає у конфлікт з ві-

домими фактами, теоретики будуть вбачати причину цього в недосконалій

експериментальній техніці, вважати недосконалими теорії спостереження, котрі

знаходяться в її основі і виправляти дані, отримані експериментаторами». Тобто,

основні зусилля будуть спрямовані на те, щоб виявити, в чому полягає

недосконалість емпіричного (фактичного) матеріалу, а не теорії (як це було в

позитивізмі).

Постпозитивісти, реабілітуючи "метафізику" як особливий різновид ра-

ціонального знання, внесли значний внесок у розробку проблеми

соціокультурної детермінації науки, хоча робиться це непослідовно. Т. Кун

заявляв, ло його скептицизм відноситься до «філософської »позиції взагалі.

Пол Фейєрабенд сформулював концепцію епістемологічного або мето-

дологічного анархізму, згідно якої у науковому пізнанні необхідний плюралізм

теорій, гіпотез й інших форм знання, для чого треба висувати альтернативні, у

т.ч. непідтверджені і неперевірені закони і гіпотези. Він вважає, що наукова

раціональність не є кращою, а тим більше єдиною формою раціональності. Тому

джерелом альтернативних ідей можуть бути знахарство, шаманство, містика,

східні культури, здоровий глузд і т.д. Його методологічний анархізм,

сформульований у вигляді гасла "все зійде", включає в себе зізнання того, що не

існує привілейованих норм і завжди знайдуться факти і обставини у яких

можуть "зійти", знадобиться норми, стандарти і концепції, їлкинуті в інших

умовах.
5.3 Засновником психоаналізу є австрійський психіатр Зігмунд Фрейд

1856-1939). Психоаналіз в його класичній формі був заснований на зламі ХІХ-
ХХ ст., коли намічалось руйнування традиційних уявлень про психічне життя

людини, у цей період нові відкриття і досягнення природознавства рельєфно
оголили незадоволеність механістичних і натуралістичних тлумачень людини.

61