Page 69 - 4444
P. 69
побудувати картину світу, яка по-новому пояснювала б еволюцію природи і
розвиток людини, та їх єдність. Він піддав критиці містифікований
оезособистісний "розум" у якому філософи минулого вбачали джерело і двигун
розвитку природи.
Отже, ірраціоналізм, обстоюючи в одних випадках заперечення розуму як
суттєвої якості людини, а в других - заперечуючи розум як істотний компонент
процесу осягнення людиною світу і самої себе, не тотожний визнанню
реальності нераціональних особливостей людини. Ці особливості існують. Тому
говорити про глобальний ірраціоналізм антропологічних напрямів безпідставно.
Питання це вирішується конкретно, на основі врахування особливостей кожної
філософської школи, аналізу постановки і розв'язання окремих філософських
проблем.
6.2 Феноменологічний метод німецького філософа Едмунда Гуссерля
(1853-1938) грунтується на ідеї специфіки філософського вивчення свідомості,
яке полягає в застосуванні методу інтуїції. Цей метод, за вченням Гуссерля, дає
змогу філософії стати на позиції внутрішнього входження в потік людської
свідомості, що забезпечує можливість безпосереднього споглядання, "бачення"
структур "чистої свідомості". Феноменологія, за словами Гуссерля, це
філософська "археологія", яка шукає скритий і втрачений сенс. Філософія,
повинна служити обгрунтуванням всієї системи наукового пізнання бути
вченням про науку (науковченням), бути логікою наукового пізнання. Головне
завдання феноменології виявляти сутність і структуру пізнання (і мислення), та
визначати його предметні зв'язки.
Феномени є компонентами процесу переживання істини. Розглянути
феномен як цілісність можна тільки в тому випадку, якщо його "схопити" в
інтуїтивному акті. Для цього Гуссерль рекомендує спосіб (метод) руху до
специфічно — феноменологічної позиції аналізу — феноменологічної редукції.
Сутність якого полягає в тому, щоб змінити "природну установку" свідомості,
зверненої до зовнішнього світу, і спрямувати всю увагу на саму ж свідомість, на
її "чисту" структуру, звільнивши її від всього емпіричного.
68
