Page 55 - 4444

ЛЕКЦІЯ 5

5.1 Виникнення і розвиток сучасної філософії

5.2 Нові теоретико-гносеологічні проблеми XX ст.

5.3 Філософія неопозитивізму і постпозитивізму.

5.4 Проблема людського буття в психоаналізі.

5.5 Українська філософія ХІХ-ХХст. у контексті світової філософії.

5. 1 У розвитку світової філософської думки виникла ситуація коли кла-

сична парадигма Нового часу - механістичний матеріалізм ХУІІ-ХУІІІ ст. і

німецький класичний ідеалізм XIX ст. - вступили в стадію кризи. "Науковчення"

Фіхте, "Трансцедентальний ідеалізм" Шеллінга, "Розвиток ідеї" у Гегеля - це

різні форми ідеалістичного розуміння процесу розвитку пізнання, ототожнені з

розвитком самої дійсності. Всі вони виходили з Кантівської філософії

трансцендентальної естетики і суб'єктивності простору і часу. Але в той же час

намагалися спростувати кантівську непізнавану "річ у собі". Для класичної

філософії, не дивлячись на відмінність філософських систем, характерна

спільність розуміння мети і завдань філософії. У сучасній філософії, навпаки, на

перший план виходять відмінності, загальнофілософ- ський стержень

руйнується, відбувається виділення і локалізація окремих філософських

проблем, які оформляються в самостійні напрямки. Не випадково з кінця XIX і

на початку XX ст. виникає багато філософських напрямків з приставкою "нео-",

яка, з одного боку визначала генетичну спорідненість з вихідними

філософськими системами, а з другого, навпаки, - підкреслювала свою

відмінність від класичних філософських схем.

У середині XIX ст. у Німеччині склалась своєрідна інтелектуальна ситу-

ація. Вона характеризується, по-перше, крахом ідеалістичних систем філософії

Шеллінга і Гегеля і, по-друге, зростаючим впливом на розвиток теоретичної

філософії з боку природничих наук: фізики, фізіології, медицини. А розвиток

цих наук у свою чергу висував питання, відповідь на які могла дати тільки

філософія і філософські науки: логіка, теорія пізнання, діалектика. У

54