Page 57 - 4444

життя, знаходять своє свідоме вираження всезагальні, незалежні від

специфічних умов людської природи, раціональні начала.

Другий представник школи - Ріккерт, розвивав вчення про метод істо-

ричного пізнання на основі принципу цінності. Він намагався надати істори-

чному методу, як методу "ставлення до цінності", об'єктивний характер. Ріккерт

вважав, що "ставлення до цінності" і "оцінка" не тотожні. Оцінка - суб'єктивне

ставлення, яке виходить за межі встановлення фактів. "Оцінювати - значить

схвалювати або засуджувати. А відносити до цінностей - ні те, ні інше". Отже,

антиномія сущого і належного, яка покладена в основу розуміння історії, у

гносеологічному плані веде до несумісності поняття і дійсності, з необхідністю

породжує ірраціоналізм і алогізм.

Філософські питання, які висунуло перед людством XX ст., — це своє-

гідні філософські антиномії або ряд антиномій, котрі пронизують усі види

філософії як форми свідомості - філософську антропологію (філософсько-

біологічна, культурно-філософська, філософсько-релігійна), аксіологію, гно-

сеологію, праксеологію, саєнтизм та ін.

Найважливішими принципами аналізу філософських напрямків XX ст. є,

по-перше, точне визначення головних філософських та позафілософських

(наукових чи суспільних) чинників породження й розвитку тієї чи іншої школи;

по-друге, науковість і об'єктивність; по-третє, принцип історизму, який вимагає

зіставлення основних ідей філософського напрямку чи школи з контекстом

попереднього і сьогоднішнього культурно-історичного життя суспільства.

Суттєвими рисами філософії XX ст. є. по-перше спеціалізація її шкіл і

напрямків на вирішення різних проблем науки і людини; по-друге,

зосередження зусиль на пошуках свого читача, "споживача" серед різних груп

населення; по-третє, взаємозв'язок таких діалкетично пов'язаних тенденцій, як
плюралізм (у значенні свободи філософського дослідження, розширення

"ділянок" якісно різних філософських проблем) і монізм (як вибір певного,
одного, онтологічного, гносеологічного та іншого першоначала), як вираз

тенденції пошуку філософського синтезу вчень різних шкіл.

56