Page 34 - 4444
P. 34
влоднтт. антична філософія, християнська література. Здобутки античної
філософії проникли в культуру Русі через твори християнських авторів і в
християнській "обробці". Внаслідок цього філософія сприймається русичами як
частина теології, причому така частина, яка підпорядкована теології. Цей крок
на тривалий період визначив русло розвитку давньоруської філософії - вона
існувала як підпорядкована релігії частина культури.
Ще одна особливість культури Київської Русі полягає в тому, що
християнство, християнські та античні твори були відомі лише вузькому колу
суспільства, духовній еліті. Все це зумовлює той факт, що філософія Київської
Русі на перших етапах розвитку мала перш за все просвітницький характер;
основне завдання вбачалося в тому, щоб роз'яснити народу основні положення
християнства і християнської філософії.
Основною проблемою філософії цього періоду є людина, смисл її буття,
розуміння людського щастя та шляхів його досягнення, співвідношення Бога і
людини. Морально-етичний напрямок у філософії Київської Русі започатковує
Київський митрополит Іларіон, який в 1050 році написав твір "Слово про закон і
благодать". Іларіон осмислює історію людства, вказуючи на її цілісний характер,
розглядає проблему смислу людського життя, свободи людини у світі. Всі ці
питання він пробує розв'язати на основі християнських догматів.
Більш чітко і систематизовано філософська проблематика подана у
творчості митрополита Київського Климента Смолятича (середина 12 ст.).
Аналізуючи життєво-смислові проблеми людського буття, Смолятич виходить із
того, що істина вже викладена в Біблії; завдання ж розуму і філософії, зокрема,
полягає в тому, щоб правильно зрозуміти цю божественну істину.
Однією з найяскравіших постатей серед діячів культури Київської Русі 12
ст. є Кирило єпископ Туровський. Його творчість - не лише високий зразок
володіння словом, вона насичена глибоким моральним чуттям, що й зумовило
високий авторитет єпископа. В творчому доробку Кирила поряд з урочистими
"Словами" виділяють ряд "Бесід", послання сучасним йому політичним і
церковним діячам.
33