Page 32 - 4444

ЛЕКЦІЯ 3

3.1 Філософія Середньовіччя та доби Ренесансу

3.2 Особливості західно- та східноєвропейської релігійної філософії.

3.3 Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

3.4 Пантеїзм і скептицизм як специфічні риси натур-філософії

Відродження.

3.5 Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу.

3.1 Утвердження християнства в якості панівної релігії (поч. 4 ст.) привело

до такого бачення реальності, яка створена за образом і подобою духу. На цьому

підґрунті і починає формуватися середньовічна філософія, ідейно-світоглядним

змістом якої стає духовно-ідеальне тлумачення реальності. У центрі уваги

Середньовіччя був Бог і пов'язана з ним ідея спасіння (Теоцентризм).

Філософське мислення цього періоду релігійне - засноване на принципі

креаціонізму (творіння): світ створено з нічого, за одним лише вільним

волевиявленням Бога. Релігійна схоластика середньовіччя висунула дві

неортодоксальні моделі космосу, які випереджують натурфілософію Відроджен-

ня і Нового часу:

Бог не творить світ за своєю волею, а спонтанно проростає в нього, еманує

(вливається) в нього за внутрішньою потребою своєї природи;

світ не створений Богом, світ існує вічно (ідея вічності).

У трактуванні природи загальних понять (універсалій) виділяються дві

схоластичні теорії: реалізм і номіналізм. Реалізм продовжує "лінію Платона"-

зливається з церковною ортодоксією. Універсали існують онтологічно, реально,

утворюючи самостійний і безтілесний світ сутностей, первинних щодо

людського мислення й одиничних предметів.
Номіналізм продовжує "лінію Демокріта" - орієнтує на світ одиничних

об'єктів. Справжніми є лише речі, що чуттєво сприймаються. Сутність будь-
якої речі тотожна з індивідуальним тілесним існуванням.

Найвідомішим серед "отців" західної церкви був Августин Блаженний,
який систематизував християнський світогляд, спираючись на принципи

31