Page 39 - 4444

ЛЕКЦІЯ 4

4.1 Західноєвропейська філософія Нового часу

4.2 Формування нової парадигми філософствування.

4.3 Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва.

4.4 Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки.

4.1 Визначальною особливістю Нового часу є зародження і утвердження

нового суспільного устрою, який висуває і обґрунтовує нові цінності і засади

людського буття XVII та XVIII ст. - доба видатних досягнень у філософії, науці і

культурі. XVII ст. визначають, як століття геніїв та вільнодумства, а XVIII ст. -

як століття Просвітництва. Що ж нового принесла ця доба в розуміння

природного і соціального світу; чим поновила загальнолюдську скарбницю

методів і прийомів пізнання й перетворення світу, які соціально етичні ідеали

висунула.

В центрі нового світогляду була вже не віра, а розум. Основні парадигми

Нового часу: "Знання - то сила!" (в основі ставлення людини до світу лежить

знання; перевага надається фактичному, позитивному знанню явищ дійсності,

що базуються на науці й експерименті); друга парадигма — опануй природою в

ім'я користі й успіху самого життя (прагматично діловий підхід до світу, що

виробляється на основі впровадження науки в виробництво, є типовим для

Нового часу). Істинно справжнім буттям, світовою субстанцією визнається

природа. Парадигма стає поліментальною (англійською, німецькою,

французькою). Домінуюча філософська тенденція матеріалізм.

Філософія наслідує природознавство, як науку за формою і стилем. Цілісна

картина світу доповнюється знаннями її частин, елементів, компонентів. Усі

характеристики якісних особливостей речей зводились до кількісних.

Визначальна ідея — детермінізм (всезагальне, причинно зумовлені явища і

процеси природи).

Розум Нового, часу спрямований на пізнання речей, які вони є самі по собі;

і на розуміння предметів та буття, виключно як предмету пізнання.

38