Page 37 - 4444
P. 37
лійським. У цей час гуманістів цікавлять суспільно - політична проблематика,
питання етики й естетики. У другому періоді (з другої половини 16 - до пол. 17
ст.) ідеї у переплетінні з реформаційними, а також з ідеями візантійського
Відродження; активно формується історична самосвідомість українського
народу, розвивається ідеал гуманістичного патріотизму. Третій період - друга
третина 17-початок 18 ст. Протягом цього періоду розробляється весь комплекс
гуманістичних ідей у значно меншому переплетінні з реформаційними. В
усякому разі, офіційно останні відкидалися.
Що ж спричинило поширення ідей гуманізму в Україні у першій половині
16 ст.? Передусім, соціально-економічний прогрес, що розпочався на
українських землях наприкінці 15 ст. і був зумовлений вступом феодалізму у
фазу розвитку простого товарного виробництва. Зачинателями гуманістичної
культури б Україні й найвизначнішими гуманістами 15-16 ст. були Юрій
Дрогобич, Павло Русин, Лукаш, Станіслав Оріховський та ін. Майже всі вони
після здобуття вищої освіти в західноєвропейських навчальних закладах діяли
на українській території в так званому Руському воєводстві Польщі.
Ренесансна культура в своєму західноєвропейському варіанті розвивалася
ранніми українськими гуманістами з кінця 15 ст. в межах елітарної течії з ха-
рактерною для неї витонченою інтелектуліазованістю, переважно наднаціо-
нальним і позавіросповідним характером, будучи адекватною формою відо-
браження спрямованої на секуляризацію суспільної свідомості світської фео-
дальної верхівки.
Середньовічні принципи філософствування починають зазнавати значної
деформації в 16 ст. у зв'язку з переорієнтацією філософської думки від
богопізнання до пізнання людини та її самоцінності. Ренесансне бачення
людини в контексті інших гуманістичних ідей поступово стало надбанням і
української думки. Українські гуманісти епохи Відродження стояли на точці
зору креаціонізму, але не всі вважали, що людина створена Богом і "по Божому
образу". Деякі визначали людину як "досконалий витвір природи".
Розмірковуючи над визначенням місця людини в світі, українські мислителі,
36