Page 216 - 4444
        P. 216
     професор  Гарвардського  університету  Б.Скіннер  та  австрійський  фізіолог,
               лауреат Нобелівської премії К.Лоренц.
                     Екзистенціалізм  (А.Камю,  Ж.-П.  Сартр,  К.Яснерс  та  ін.)  намагається  по-
               долати  однобічність  матеріалізму  та  ідеалізму  шляхом  обгрунтування  поняття
               тотальної  людини,  проте  проблема  її  визначення  як  цілісної  істоти,  що  ор-
               ганічно поєднує біологічні (природні) та соціальні (духовні) засади, лишається
               ще не розв'язаною.
                     Таким  чином,  природа  людини  не  біосоціальна  (хоч  хто  ж  буде  запере-
               чувати поєднання в людині, і соціального, і біологічного), а більш специфічна.
               Біологічне в людині відрізняється від природно-біологічного, хоч і не є якимось
               надприродним явищем. Таке біологічне - соціалізоване; воно змінило свою суть
               у процесі історичної еволюції живої матерії. Висновок може бути лише таким: у
               ході аж тропосоціогенезу формується нова істота - людина, що виділившись із
               природи,  несе  в  собі  всі  притаманні  їй  ознаки,  які  проте  не  вичерпуються
               природними. Людина має нову якість, суть якої наука ще до кінця не збагнула.
                     Людське реалізується і через соціальне, і через біологічне. Воно знаходить
               вияв  у  психологічному,  моральному,  естетичному,  релігійному,  політичному.
               При  цьому  всі  розглянуті  форми  вияву  людського  співіснують  у  органічній
               єдності,  взаємодії,  взаємопроникненні.  Просторове  поле  його  існування  -
               природно-соціальне  (культурне),  часове  поле  -  вічність.  Людське  реалізується
               через  індивідуальне й суспільне, групове та колективне, особисте та загальне.
               Воно  може  зберегти  свою  самість  навіть  за  умови  тривалої  ізоляції  від
               суспільного  (згадаймо  долю  Ликових  або  усесвітньо  відомого  героя  повісті
               "Робінзон Крузо")  і втратити  її в найтісніших контактах з ним (загубленість у
               натовпі  тощо).  Природу  людського  науці  ще  належить  розгадати,  описати,
               відтворити.
                     Один із суттєвих аспектів дослідження проблеми, пов'язаний з визначенням
               специфіки індивідуального людського буття, - проблема особистості в історії.
                     Проблема  особистості  в  соціальній  філософії  описується  категоріями
               "індивід",  "особистість",  "індивідуальність".  З  приводу  їх  співвідношення
               існують різні точки зору, ведуться диспути.
                                                              215
     	
