Page 216 - 4444

професор Гарвардського університету Б.Скіннер та австрійський фізіолог,

лауреат Нобелівської премії К.Лоренц.

Екзистенціалізм (А.Камю, Ж.-П. Сартр, К.Яснерс та ін.) намагається по-

долати однобічність матеріалізму та ідеалізму шляхом обгрунтування поняття

тотальної людини, проте проблема її визначення як цілісної істоти, що ор-

ганічно поєднує біологічні (природні) та соціальні (духовні) засади, лишається

ще не розв'язаною.

Таким чином, природа людини не біосоціальна (хоч хто ж буде запере-

чувати поєднання в людині, і соціального, і біологічного), а більш специфічна.

Біологічне в людині відрізняється від природно-біологічного, хоч і не є якимось

надприродним явищем. Таке біологічне - соціалізоване; воно змінило свою суть

у процесі історичної еволюції живої матерії. Висновок може бути лише таким: у

ході аж тропосоціогенезу формується нова істота - людина, що виділившись із

природи, несе в собі всі притаманні їй ознаки, які проте не вичерпуються

природними. Людина має нову якість, суть якої наука ще до кінця не збагнула.

Людське реалізується і через соціальне, і через біологічне. Воно знаходить

вияв у психологічному, моральному, естетичному, релігійному, політичному.

При цьому всі розглянуті форми вияву людського співіснують у органічній

єдності, взаємодії, взаємопроникненні. Просторове поле його існування -

природно-соціальне (культурне), часове поле - вічність. Людське реалізується

через індивідуальне й суспільне, групове та колективне, особисте та загальне.

Воно може зберегти свою самість навіть за умови тривалої ізоляції від

суспільного (згадаймо долю Ликових або усесвітньо відомого героя повісті

"Робінзон Крузо") і втратити її в найтісніших контактах з ним (загубленість у

натовпі тощо). Природу людського науці ще належить розгадати, описати,

відтворити.
Один із суттєвих аспектів дослідження проблеми, пов'язаний з визначенням

специфіки індивідуального людського буття, - проблема особистості в історії.
Проблема особистості в соціальній філософії описується категоріями

"індивід", "особистість", "індивідуальність". З приводу їх співвідношення
існують різні точки зору, ведуться диспути.

215