Page 213 - 4444

Вдивляючись у сивину віків, мимоволі запитуєш себе: а чи завжди ми,

люди XX ст. - прості смертні й державні діячі - намагаємося передбачити

наслідки того чи іншого нововведення? Чи можна у зв'язку з цим назвати всіх

нас суб'єктами власної долі? Бути суб'єктом історичного процесу і почесно, і

відповідально. Треба мати високу свідомість, вміти й бажати працювати,

передбачати можливі наслідки діяльності, вдивлятися у майбутнє з почуттям

гідності та відповідальності перед прийдешніми поколіннями. Тільки тоді люди

стануть суб'єктом, коли скинуть нарешті фальшиве вбрання перетворювачів

природи й заживуть відповідно до засад, що викрастилізувалися у горнилі

загальнокультурних надбань цивілізації.

16.2 Суб'єкт завжди є власником, господарем своєї долі. Разом з тим він не

може вийти за межі обставин існування, відокремитися від умов суспільного

буття. Глибинна сутність суб'єкта визначається суперечністю між необхідністю

підкорятися обставинам наявного буття та їх діяльного подолання і потребою

створення нового буття за власним розумінням і бажанням. Доля визначає

життєвий шлях людини. Від долі не втечеш. Проте людина лише тоді стає

суб'єктом, коли діяльно стверджує себе, реалізує реальні можливості за тих

обставин, що не залежать від її свідомості й волі. Діяльно долаючи долю,

людина стверджує себе власним буттям.

Специфіка долі конкретної людини, її особистий життєвий шлях є інди-

відуальним в. історії. Кожна людина пізнає, оцінює, мислить і діє індивідуально.

Її індивідуальність не може містити в собі певних загальних рис, притаманних

іншим особистостям, суспільству. Загальне зумовлене об'єктивними

обставинами, що оточують людину. В свою чергу обставини спричинені

індивідуально-суспільною діяльністю людей. Обставини - умови матеріального

виробництва, соціальний устрій, наявний рівень суспільної свідомості та
культури, структура суспільних відносин тощо - це соціальне в історії. Воно

існує через індивідуальне і завдяки йому.
Індивідуальне та соціальне - два різні виміри соціуму. Перший розглядає

його з боку долі конкретної людини, другий - з точки зору прояву в ній
загального, зумовленого об'єктивними обставинами життєдіяльності людей не

212